Де б ви поставили «кому»? Давайте разом розберемося чи треба і, чи можна прискорити процеси якісного відновлення та відбудови, але спочатку преамбула…
Поділимося з вами результатами моніторингу ГО «Проти Корупції» в Баштанському районі Миколаївської області. Протягом усього періоду реалізації проєкту експертна команда провела моніторинг чотирнадцяти об’єктів соціальної інфраструктури у Баштанському районі. З них три об’єкти довелося повторно обстежувати через недотримання графіку виконання робіт, а на два об’єкти нам не дали дозвіл від керівництва закладів на проведення візуального обстеження і навіть подальші наші спроби потрапити до закладів не увінчалися успіхом.
Моніторинг відбудови показав, що відсоток завершення робіт залежить від джерела фінансування. Проєкти, які фінансували міжнародні донори, завершені на 100%, а ті, що фінансувалися з бюджету, завершені в середньому на 60%. Більшість обʼєктів соціально важливі для місцевих громад. 45% об’єктів контролювали міжнародні партнери, що забезпечило прозорість. Однак на 55% об’єктів виявили ризики через недоліки у фінансуванні.
Крім цього, думку громадськості щодо доцільності відновлення на етапі підготовки усіх 14 проєктів не враховували взагалі. Ця проблема існувала навіть попри те, що План Комплексного Відновлення був на стадії прийняття. Як наслідок – недостатня комунікація та закритість місцевої влади у визначенні пріоритетів першочерговості відновлення, виборі підрядників і етапах будівництва спричинили плітки та непорозуміння.
Матеріали, які ми публікували для поінформованості щодо неякісної відбудови з боку влади, показали обурення громадськості щодо недоброчесної відбудови та викликали інтерес до контролю. Разом з тим помічали «каламбур»: мешканці громад подекуди завищують вартість пошкоджених домоволодінь та отримують не рівноцінні компенсації. З цього проситься висновок, що комісії або робочі групи дають неякісні дані щодо стану пошкоджень чи руйнувань. Відповідно, неякісно розраховується компенсація на зруйноване та пошкоджене майно. Сократ колись влучно сказав: «Хто хоче змінити світ, повинен почати з себе».
Прозорість чи її відсутність?
Ще одне питання, яке виникає при аналізі поточної ситуації – це прозорість використання донорських та державних коштів. Як свідчать результати моніторингу, жодна документація, яка б пояснювала, куди саме пішли донорські кошти, не була оприлюднена для загального доступу. Політика відкритих даних має стати наскрізним інструментом для проєктів відновлення (як для донорів, так і для держави та органів місцевого самоврядування). Такі проблеми виявили під час моніторингу облаштування укриття з елементами ПРУ Баштанського ліцею №1 за кошт Unicef. Ба більше – поруч будували ПРУ спочатку за держкошти, а потім все ж допоміг знову Unicef. Отож чи немає там випадково ризику дублювання фінансування з боку держави? Трішки інша ситуація і з Баштанською багатопрофільною лікарнею, однак проєктній команді надали вичерпну інформацію щодо використання донорських коштів.
Якщо згадати відновлення чи відбудову обʼєктів за державні кошти, то там проблема дещо інша – на онлайн-ресурсах, зокрема в системі Prozorro, інформацію про реалізацію проєктів викладають повністю, а іноді частково. Однак все одно є елементи недоброчесності. Навіть у раніше згаданій Баштанській лікарні, будують за державні кошти лікувальний корпус, але за рік роботи ніяк не можуть зрушитися з підготовчого етапу… ОМС має вносити інформацію про відновлення/відбудову обʼєктів і в систему DREAM, та часто помічаємо, що це робиться далеко не повною мірою чи просто «перетягують» інформацію з Prozorro.
Водночас є ще одна глобальна проблема, про яку писали раніше: багато що залежить від підрядника та фінансування. Розпилювання бюджету на роки, часта зміна бригад чи навіть підрядників та завищення цін на матеріали – все це додає перцю до вже й так кричущої ситуації.
Не хочемо розчарувати, але в громаді Баштанського району відновлюють одночасно 3 ліцеї, які в експлуатацію передадуть лише наприкінці 2025 року. Те, що при плануванні робіт не передбачено побудову укриття, дуже бентежить нас, адже доля навчання дітей в руках усіх сторін, не лише влади. Важливо, щоб керівники закладів оптимізували ресурси, а не вкладали їх у масштабні ремонти за умов низької відвідуваності.
Висновки та рекомендації
Отже, якісні дані про руйнування й залучення усіх стейкхолдерів є ключовим елементом для ухвалення правильних рішень щодо відновлення. Однак, деякі зацікавлені особи можуть мати корупційні мотиви для завищення масштабів руйнувань. Наприклад, громадяни можуть перебільшувати ступінь пошкоджень своїх будинків, щоб отримати більшу компенсацію. Представники місцевої влади можуть робити те саме, щоб отримати додаткові дотації для регіону або побудувати нові інфраструктурні об’єкти замість відновлення наявних. До того ж залучення до оцінки некваліфікованих спеціалістів або використання невідповідних методологій може спричинити як завищені, так і занижені оцінки руйнувань.
Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому необхідно:
— створити чіткі механізми та стратегію: кожна область повинна створити систему вимірюваних та прозорих довгострокових цілей з показниками досягнення щодо Відновлення регіону;
— забезпечити прозорість фінансування: оприлюднювати детальні звіти про витрати донорських та державних коштів; впроваджувати незалежний контроль фінансів і результатів проєктів;
— комунікувати з громадськістю та забезпечити доступ до інформації стейкхолдерам: включати громадськість у визначення пріоритетів відновлення та створити платформи для зворотного зв’язку.
— надавати якісні дані про руйнування/пошкодження: використовувати удосконалені методи оцінки шкоди, залучати кваліфікованих спеціалістів і проводити незалежні перевірки.
— забезпечити ефективність та прозорість процесів відновлення: уникати дублювання фінансування і забезпечити контроль витрат і роботу підрядників; впроваджувати регулярні перевірки якості виконання робіт.
Ми продовжуємо свою роботу, з якою можна ознайомитися на сайті організації та Великому Порталі Відновлення (BRP). Разом з міжнародними партнерами та громадськістю будемо сприяти відкритості, прозорості та відповідальності в усіх подібних процесах.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Відновлення з прозорістю: громадський контроль за відбудовою соціальної інфраструктури Баштанщини», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
_______________________________________________________________________________________
Стейкхолдери – у нашому випадку це зацікавлені особи, що мають інтерес до прозорості відбудови/відновлення. Зокрема це представники влади, іноземні партнери, громадськість та громадський сектор.
Преамбула – передмова, вступна частина.
«The recovery can’t wait, we must act!»
Where would you place the «comma»? Let’s figure out together whether it is necessary and possible to accelerate the processes of quality recovery and reconstruction, but first, a preamble…
We will share with you the results of monitoring by the NGO «Against Corruption» in the Bashtanka district of the Mykolaiv region. Throughout the entire project period, the expert team monitored fourteen social infrastructure facilities in the Bashtanka district. Of these, three facilities had to be re-examined due to non-compliance with the work schedule, and for two facilities, we were denied permission by the management of the institutions to conduct a visual inspection, and even our further attempts to access the institutions were unsuccessful.
The reconstruction monitoring showed that the percentage of work completion depends on the source of funding. Projects funded by international donors were completed 100%, while those funded from the budget were completed on average by 60%. Most of the objects are socially important for local communities. 45% of the objects were controlled by international partners, ensuring transparency. However, 55% of the objects showed risks due to funding deficiencies.
Moreover, the public’s opinion on the feasibility of reconstruction at the preparation stage of all 14 projects was not considered at all. This problem existed despite the fact that the Comprehensive Recovery Plan was in the adoption stage. As a result – insufficient communication and the opacity of the local authorities in determining the priorities for recovery, selecting contractors, and the stages of construction led to rumors and misunderstandings.
The materials we published to inform the public about the poor-quality reconstruction by the authorities sparked public outrage about the dishonest recovery efforts and generated interest in monitoring. At the same time, we noticed a «paradox»: community residents sometimes inflate the cost of damaged homes and receive disproportionate compensation. This leads to the conclusion that commissions or working groups provide inaccurate data on the extent of damage or destruction. Accordingly, compensation for damaged and destroyed property is calculated poorly. Socrates once aptly said: «Whoever wants to change the world must start with themselves.»
Transparency or its absence?
Another issue that arises when analyzing the current situation is the transparency of the use of donor and state funds. According to the monitoring results, no documentation explaining where donor funds were specifically allocated has been made publicly available. The open data policy should become a cross-cutting tool for recovery projects (both for donors, the state, and local governments). Such problems were identified during the monitoring of the construction of a shelter with PEP elements at Bashtanka Lyceum No. 1 funded by UNICEF. What’s more – nearby, another PEP was first being built with state funds, but later UNICEF stepped in again. So, isn’t there a risk of duplicate funding from the state? A slightly different situation occurred with Bashtanka Multidisciplinary Hospital, although the project team received comprehensive information about the use of donor funds.
Regarding the restoration or reconstruction of facilities using state funds, the problem is somewhat different – on online resources, particularly in the Prozorro system, information on project implementation is sometimes published in full, and sometimes only partially. However, there are still elements of dishonesty. Even in the aforementioned Bashtanka Hospital, the construction of the medical ward funded by the state has not progressed from the preparatory stage after a year of work. Local governments are required to submit information about the restoration/reconstruction of facilities to the DREAM system, but we often notice that this is done incompletely or simply involves copying information from Prozorro.
At the same time, there is another global issue we wrote about earlier: much depends on the contractor and funding. Extending the budget over the years, frequent changes of crews or even contractors, and price inflation for materials – all of this adds fuel to an already dire situation.
We don’t want to disappoint, but in the Bashtanka district community, three lyceums are being restored simultaneously, and they will only be put into operation at the end of 2025. The fact that no shelter construction was planned during the work is deeply concerning to us, as the safety of children’s education is in the hands of all parties, not just the authorities. It’s important for the institution’s management to optimize resources rather than invest them in large-scale renovations under conditions of low attendance.
Conclusions and recommendations
So, quality data on destruction and the involvement of all stakeholders are key elements for making the right decisions regarding recovery. However, some interested parties may have corrupt motives to overstate the scale of destruction. For example, citizens may exaggerate the extent of damage to their homes to receive more compensation. Local authorities may do the same to obtain additional subsidies for the region or build new infrastructure instead of restoring existing ones. In addition, involving unqualified specialists in assessments or using inappropriate methodologies can lead to both inflated and understated assessments of damage.
To avoid such situations in the future, it is necessary to:
— create clear mechanisms and strategies: each region should create a system of measurable and transparent long-term goals with achievement indicators for regional recovery;
— ensure transparency of funding: publish detailed reports on donor and state spending; implement independent control over finances and project results;
— communicate with the public and provide stakeholders with access to information: include the public in determining recovery priorities and create platforms for feedback;
— provide quality data on destruction/damage: use advanced methods for damage assessment, involve qualified specialists, and conduct independent inspections;
— ensure the efficiency and transparency of recovery processes: avoid duplicate funding and ensure spending control and contractor performance; implement regular quality checks of work performed.
We continue our work, which you can familiarize yourself with on the organization’s website and the Big Recovery Portal (BRP). Together with international partners and the public, we will promote openness, transparency, and accountability in all such processes.
This material was prepared as part of the project «Recovery with Transparency: Public Control of the Reconstruction of Social Infrastructure in Bashtanka,» implemented within the sub-granting component of the «Reconstruction Cost Control» project, which is supported by the European Union. The content of this publication is the sole responsibility of «Against Corruption» and in no way reflects the views of the European Union. The «Reconstruction Cost Control» project is implemented by the Center for Economic Strategy, the Institute for Economic Research and Policy Consulting, and the NGO «Technologies of Progress».
Stakeholders in our case are individuals interested in the transparency of reconstruction/recovery. In particular, these are representatives of the authorities, foreign partners, the public, and the civil sector.
Preamble – foreword, introduction.
