Про це повідомив керівник громадської організації «Проти Корупції» Юрій Путря. З його слів, вдалося оцінити, як налагоджено співпрацю місцевої влади та ВПО. Також ми зрозуміли, в чому можна поліпшити цю співпрацю. Подаємо хід розмови.
— Пане Юрію, яка роль результатів, отриманих під час дослідження? Як можна поліпшити ситуацію в громадах?
— Ми проводили навчальні тренінги в різних громадах і помітили, що найбільш вразливою категорією населення є саме жінки-ВПО. Найперше, великою проблемою є відсутність комунікаційної платформи та недостатня медійність. Це треба виправити на місцевому рівні. Також виявили, що не завжди переміщені особи є бездіяльними і вони насправді можуть принести багато користі, бо серед них є ініціативні мешканці, які навіть влаштовуються у місцеві виконавчі комітети. Важливо залучати всіх ВПО до життя у громадах, в чому ми намагаємось допомогти.
— Як саме переселенці можуть допомогти громаді? Чи є такі приклади?
— Так, ми маємо кілька історій. Одна дівчина з Краматорська була зацікавлена у виконанні функцій журналіста на Канівщині. Зараз вона є комунікаційною менеджеркою. Ще на Черкащині є сільська громада, яка поповнилася молодими вчителями з числа переміщених осіб, які проявили ініціативу в залученні дітей з різних громад до навчання, що допомогло зберегти діяльність навчального закладу. Також вони шукають і реалізовують кошти для розвитку школи. Цікаво те, що в Умані є людина похилого віку, яка знайшла себе у сфері IT і зараз заробляє пристойну суму.
Відомі також й історії людей, які вносять свій вклад у культурний осередок нових громад. Вони самі проявляють ініціативи, а це повинно бути систематизовано і реалізуватися в певній програмі на місцевому рівні.
— Отже, підсумуємо. ВПО є активними, але виникає потреба розуміння від влади хто до них переїжджає?
— Так, в передовсім повинна бути платформа для комунікації. Також треба заохочувати ВПО проявляти ініціативних мешканців створювати соціальну мережу для інформування серед своєї же цільової аудиторії. Зазвичай потреби задовольняються завдяки певній стратегії, а саме створення дорадчих рад ВПО при ОМС.
— Що це за органи?
— Рада ВПО повинна комунікувати з мешканцями та владою, вивчати існуючі проблеми та доносити до місцевої влади. Це поштовх до соціалізації ВПО у місцеве середовище. Ще одним важливим фактором є те, що ВПО повинні угруповуватись і комунікувати з Фондами, які надають гуманітарну допомогу.
— А як ще ОМС у нашому регіоні можуть залучати ВПО до життя громади?
— Важливим для наших громад є релокований бізнес, бо будуть сплачуватися податки, створяться робочі місця та економіка громад може вийти на новий рівень. Ми помітили, що харків’яни часто обирають Черкащину для продовження або створення бізнесу. Пощастило поспілкуватися з військовим добровольцем, який запропонував дружині займатись виробництвом розхідного матеріалу у швейній індустрії. Вони створили більше 10 робочих місць саме для ВПО. В Буцькій громаді є теж завод продовольчих товарів, який залучає ВПО до праці.
— Пане Юрію, чи є наведені приклади поодинокими?
— У місцевих громадах не існує реальної підтримки підприємців, немає програми, яка заоохочує місцевий бізнес залучати ВПО до роботи. От наприклад, це може бути зменшення податків, певні привабливі умови, які зацікавлять, або якась програма. Ми ж продовжуємо говорити, що існують дискримінаційні дії.
— Які саме це дискримінаційні дії?
— По-перше, гуманітарна допомога видається потребуючим не так, як би хотілося. Чи зручно людині їхати в автобусі з пакетом, підписаним як «гуманітарна допомога»? Не всі люди є психологічно стійкими, тобто вони бояться осуду. Також новим мешканцям не завжди вдається зрозуміти, який алгоритм адаптаційних заходів. Вони не знають, як отримувати допомогу.
— Отже, підсумуємо: місцевим громадам є в чому поліпшуватися, а саме в плані більшого залучення ВПО до життя, розуміти їх потреби. Така співпраця повинна починатися з кроків місцевої влади та її ініціатив. Чи виникали ситуації, коли влада та переселенці не знаходили спільної мови?
— Значна частина ВПО живуть за межею бідності. Переїжджаючи з інших територій вони базуються на своїх знаннях, але їх надії розбиваються, бо вони не мають своєї землі, умов, можливостей. Вони розчаровуються. І тут є дискримінаційні дії від місцевої політики. Місцева влада та мешканці не завжди хочуть ділитися клаптиками землі з певних причин. У громаді має бути системність. Коли ми пробували працювати в «Садах перемоги», то залучали мешканців, які мають навички вирощування. Ще однією дискримінаційною дією є порушення прав переміщених осіб. Знаю одну бабцю, якій в Чигирині відмовили надати проїзний внукам до тої школи, яку вони обрали, де вже було комфортне для них середовище.
Отже, хочу зробити висновки. В громадах практично відсутні комунікаційні платформи, які об’єднують ВПО, місцеву владу та мешканців. В державі існує політика дорадчих органів, одним із прикладів є ради ВПО, керівниками яких є представники нових мешканців. Вони краще знають, які є проблеми, виклики та запити
ВПО повинні доносити проблеми до місцевої влади та вирішувати їх за допомогою них. Під час навчальних тренінгів ми побачили, що ВПО не могли вирішити проблему з опаленням на зимовий період, бо не донесли до влади свої проблеми. Це все через відсутність комунікації між ними. Також ми виявили що не завжди мешканці реагують на різні проблематики.
Ми все-таки демократична країна, і демократія повинна бути присутня на низовому рівні, тобто це українізація представників ВПО. Людина іноді може розмовляти на російській мові через психологічні особливості та переживання, але місцевим мешканцям це не подобається. Саме тому ми повинні бути взаємоввічливими, щоб не було негараздів.
— А як щодо релокованого бізнесу? Чи є взаєморозуміння між владою та бізнесом?
— Якщо говорити про бізнес, то він, як я казав, є важливим для територіальних громад. Стоїть питання, чи місцевий бізнес зацікавлений збільшенням числа ВПО. Звичайно, вони зацікавлені, бо це більший ринок, реалізація товару та розвиток. Ми бачимо, що є цільова аудиторія, яка зацікавлена у нових мешканцях. На наших тренінгах присутня така практика з визначення зацікавлених сторін у нових мешканцях. Ми виявили, що найбільш зацікавленими є бізнес та директори шкіл.
— Пане Юрію, от як ви думаєте, що, на Ваш погляд, може посприяти вирішенню всіх питань, які ви визначили? Як саме громадський сектор може бути задіяним у цьому?
— Ми зараз навчаємо, як проводити адвокаційні кампанії, щоб впливати на місцеву політику. Зазначу, що трирічна відсутність оффлайн навчання впливає на громади. Дуже важливо зараз громадським секторам проводити навчання, особливо для вивчення нормативних актів. До прикладу, є “Стратегія адаптації та інтеграції ВПО”, розроблена нашим керівництвом та владою. Не завжди всі громади знають про наявні Програми та її суть.
— А що це за Програми?
— Ми бачимо, що рівень безпеки в центральних регіонах вищий, ніж на зруйнованих територіях. Зараз наша команда працює з відновленням та нормами, які держава започаткувала з квітня. От саме в Постанові 1159 говориться про те, що держава планує розробити на кожній постраждалій території програми комплексного відновлення. Однією з цілей Програми є “Нове Українське Село”, а саме його відновлення. Міжнародні партнери бачать, що доцільніше втілити цей задум у центральній частині країни, а не в Запоріжжі, наприклад. Це допоможе покращити демографію та економіку громад.
— Що можуть ОМС зробити, щоб використати ці можливості? Чи є такі приклади в нашій області?
— Як я і говорив, у Буцькій громаді недостатньо трудового ресурсу. Так, вони його шукають, щоб розвиватись і працювати надалі. 80 осіб вже забезпечені робочими місцями у цій громаді. В інших громадах ситуація часто є гіршою: залишилась мала частина ВПО, а працевлаштованих також небагато. Важливо для інтеграції ВПО є соціалізація у нових громадах, а саме ознайомлення з її культурою та життям. Можливо, їм ще треба допомогти зрозуміти, що Черкащина може стати для ВПО місцем відновлення та розвитку.
— Враховуючи можливості й реальний стан справ у громадах регіону щодо залучення до життя ВПО, а також дивлячись на можливості, які дає держава, які ініціативи можуть розвивати ОМС у своїх програмах розвитку?
— З аналітики, яку ми вивчили, бачимо, що немає таких програм. Це для нас прикро, тому ми обов’язково піднімемо це питання.
Додаємо посилання на ефір:
Матеріал підготовлено ГО «Проти Корупції» в межах проєкту «Адвокація місцевих політик ВПО» за підтримки проєкту «Фенікс», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу.
Думки, викладені у цій статті, не обов’язково відображають позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
