З перших днів повномасштабної війни черкащани турботливо відчинили свої двері внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Звісно, це свідчить про людяність, що проявляють українці в нинішніх важких реаліях. Та чи всі громади Черкащини мають чітке розуміння, як тепер адаптувати біженців до життя в нових умовах? Як залучити їх до розвитку себе та краю? Врешті, як, окрім тимчасового прихистку, дати їм таке важливе відчуття рідного дому?
Ми бачимо, наскільки активно польські гміни інтегрують українських біженців у свої громади. Польські гміни зробили значні зусилля, щоб інтегрувати українських біженців, які приїхали до Польщі внаслідок російського вторгнення в Україну. Гміни надали біженцям житло, харчування, медичну допомогу та освіту. Вони також допомогли біженцям знайти роботу та адаптуватися до польського суспільства. Попри ці зусилля, більшість українців все ж таки повертаються додому. Станом на березень 2023 року в Польщі перебувало понад 2,5 мільйона українських біженців. Однак, за неофіційними підрахунками, додому повернулося близько 1,5 мільйона біженців.
Українці все ж таки повертаються на Батьківщину, обираючи для проживання, в основному, центральну та західну частини України. Для територіальних громад, розташованих у центрі чи на заході України, зараз з’являється безпрецедентна можливість покращити демографію. А зробити це можна саме завдяки переміщенню із інших регіонів людей, які є значним ресурсом для нових громад.
Яка ситуація на теренах Черкащини?
Поза сумнівом, територіальні громади центральної частини країни також працюють над інтеграцією ВПО. До того ж застосовують різні моделі інтеграції: хтось створює спеціальні програми для людей згаданої категорії, інші інтегрують їх у загальні програми. Проте є відчутні недопрацювання у цьому процесі. Спрямувавши 66 інформаційних запитів у громади Черкащини, ГО «Проти Корупції» отримала відповіді лише від 38-ми громад. На основі цих відповідей ми здійснили такий аналіз:
* із 38-ми громад області лише дві вносили зміни до Статуту (аналіз додаємо)
* менш як половина з усіх опитаних черкаських громад від початку війни створили або координаційний штаб із дотримання прав, свобод та законних інтересів ВПО, або координаційний центр підтримки цивільного населення, або одразу два цих органи чи аналогічні, близькі за звучанням.
Отже, розподіл громад є таким:
* майже 40% громад не приймали жодної програми в частині підтримки ВПО. Більшість змін, які внесені, стосуються програм «Турбота», «Прихисток» і навіть «Економічного та соціального розвитку громади на відповідний період»
* як показало опитування, практично в жодній із громад яка-небудь громадська активність стосовно ВПО не ведеться.
Розподіл подаємо:
Із загального числа опитаних лише в 5% черкаських громад здійснюється активна робота громадських об’єднань, спрямованих на підтримку ВПО.
Можна припустити, що ситуація не настільки критична, як видно з діаграми. Ймовірно, місцева влада просто не знає ситуації, адже в соціальних мережах часто можна спостерігати активність щодо інтеграції ВПО бодай в тематичних чи благодійних заходах.
Уманська міська громада тримає лідерство
Водночас є і реальні успішні приклади інтеграції ВПО Черкащини. Тут лідерство впевнено тримає Уманська міська громада, де діє одразу 3 інституції:
* міжвідомчий координаційний місцевий штаб щодо дотримання прав, свобод та законних інтересів ВПО;
* рада з питань ВПО при місцевому виконкомі;
* координаційний центр підтримки цивільного населення.
Також тут затверджено план заходів із дотримання прав, свобод та законних інтересів ВПО.
Важливим є і те, що Уманською міською територіальною громадою був прийнятий документ: «Програма інтеграції ВПО в Уманську міську територіальну громаду на 2023-2025 роки». В ньому проведено поглиблене аналітичне дослідження, включно з опитуванням переміщених осіб, на основі результатів якого запропоновано заходи з соціальної, психологічної та трудової інтеграції ВПО на новому місці, а також система моніторингу і оцінки досягнення цілей Програми.
Матусів та Чорнобай: інтеграція ВПО в життя громад триває
Матусівська сільська рада також намагається адаптувати переміщених осіб в свою громаду:
* тут утворено місцевий координаційний штаб з тимчасового розміщення та соціального забезпечення громадян України, які прибули з тимчасово окупованої території та районів бойових дій до Матусівської громади;
* повідомляють, що в діючу Програму соціального захисту населення «Турбота» Матусівської сільської ради 2021-2024 внесені зміни про надання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем ВПО.
* в громаді діє План заходів із дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб в Матусівській громаді;
*громадські ініціативи втілюються в життя, свідченням цього є те, що всі ВПО проживають у приватному секторі.
Чорнобаївська селищна рада:
Зробивши аналіз прийнятих документів Чорнобаївської селищної ради, маємо наступне:
* в громаді утворено координаційний центр підтримки цивільного населення, хоча інформації стосовно утворення та діяльності даного центру на офіційному веб-сайті не було оприлюднено;
* програми щодо інтеграції й адаптації вимушено переміщених осіб не приймались, але в селищну комплексну програму «Турбота» на 2021-2025 роки внесено зміни та, за наявності запиту, передбачено надання одноразової грошової допомоги внутрішньо переміщеним громадянам. Після проведення детального аналізу помічено, що на офіційному веб-сайті не було оприлюднено внесених змін в частині інтеграції та адаптації ВПО .
Відомо також, що громадське самоврядування в соціальних мережах подає інформацію щодо активної участі в різноманітних заходах місцевого населення. Згідно інформації з офіційного веб-сайту, в територіальній громаді не було створено дорадчих органів з питань ВПО та не проводились громадські ініціативи з інтеграції та адаптації ВПО. Про присутність ВПО чи запрошення їх до тих чи інших зібрань не знайдено жодних відомостей.
З медіаресурсів відомі також інші успішні громадські ініціативи щодо інтеграції та адаптації ВПО:
* у місті Сміла створено Центр для ВПО, який надає їм допомогу у пошуку житла, роботи та освіти;
* у місті Канів ВПО можуть безкоштовно відвідувати басейн, фітнес-центр та бібліотеку;
* у місті Золотоноша ВПО можуть отримати безкоштовну медичну допомогу та юридичні консультації.
На часі – налагодження комунікації
Отже, згідно з опитуванням, у жодній з відповідей, наданих на наш запит, не містилося офіційної інформації щодо активностей самих вимушених переселенців. Саме тому постає проблема у залученні ВПО до активної діяльності в громадах.
Тож завданням громад, які приймають ВПО, є максимально швидка їх інтеграція. З огляду на це треба усвідомити, що партнерство між громадами є одним зі шляхів підтримання та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Саме з метою налагодження комунікацій з громадами ми провели онлайн-форум «Місцева практика інтеграції вимушено переміщених осіб» для представників місцевого самоврядування.
Для подальшого розвитку даних практик у громадах, ГО «Проти Корупції», запрошує взяти участь у новій ініціативі «Адвокація місцевих політик ВПО». Це можливість ознайомитися з новими підходами та методологією розробки програми інтеграції ВПО, проаналізувати складові програми задля успішної інтеграції переміщених осіб, опрацювати навички налагодження взаємодії та координації зусиль всіх зацікавлених сторін, і, головне, розробити Програму інтеграції ВПО з урахуванням потреб своєї громади.
Матеріал підготовлено ГО «Проти Корупції» в межах проєкту «Адвокація місцевих політик ВПО» за підтримки проєкту «Фенікс», що виконується Фондом Східна Європа коштом Європейського Союзу. Думки, викладені у цій статті, не обов’язково відображають позицію Фонду Східна Європа та Європейського Союзу.
