Чинний голова Золотоніської районної ради Валерій Саранча обіймає свою посаду другий термін поспіль. Перед тим, як очолити райраду, Валерій Петрович входив до складу комісії з питань бюджету, фінансів і цін та комунальної власності Золотоніського району. Ще раніше – був директором Пальмирського цукрового заводу.
Судячи з декларацій, які подавав Валерій Саранча у 2015-му та 2016-му роках, більшість свого майна голова райради та його дружина здобули ще за «пальмірських» часів. Так, у 2012-му Валерій Саранча вступив у право власності будинком на 86 квадратів у селі Вознесенському, звідки він родом та земельною ділянкою в 19 «соток». Це вже друга земельна ділянка Саранчі. У власність першою, розміром у 25 «соток» він вступив ще 1999 року. Розташована вона також у селі Вознесенське. Дружина Валерія Саранчі Тамара Саранча також володіє двома земельними ділянками загальною площею майже 2,5 гектари (2003 та 2013 роки отримання власності) та житловим будинком на 129 квадратних метрів у селі Пальміра.
На голову райради також зареєстрований недобудований житловий будинок на 108 квадратних метрів у селі Вознесенське.
Варто візначити, що вартість житла і землі, записаного у декларації, відрізняється досить скромними сумами. Обидва будинки подружжя вартують трохи більше 61 тисячі гривень на момент отримання права володіння (2003 та 2012 рік). Водночас, одна земельна ділянка, трохи більше двох гектарів, якою дружина Саранчі володіє з 2013 року коштує дорожче, ніж обидва будинки – понад 76 тисяч гривень.
Найдорожчим об’єктом у декларації є рухоме майно, а саме – автомобіль Geely Emgrand 7 2014 року випуску, придбаний 1 квітня 2014 року (головою Золотоніської районної ради Саранча став місяцем раніше). На момент придбання вартість авто становила майже 154 тисячі гривень.
При цьому доходи голови районної ради у наступному 2015-му (як показує декларація) є дуже скромними. За рік Валерій Саранча заробив лише 82 219 гривень і тільки половину з них складає заробітна плата – 39 911 гривень (тобто трохи більше трьох тисяч в місяць).
Ще 8 тисяч Валерій Саранча отримав як проценти від вкладу КБ ПАТ «Привтбанк». Проте, в декларації не вказано суму депозитного вкладу, з якого, власне, і накопичилося 8 тисяч гривень процентів.
Якщо враховувати, що найвища відсоткова ставка за депозитом у «Приваті» 15% (депозит стандарт строковий з надбавкою 0,5% при продовженні на 6 місяців від попереднього річного депозитного вкладу), то сума вкладу Валерія Саранчі мала б становити трохи більше 53 тисяч гривень. Слід зауважити, що згідно декларації за 2016 рік, сума зароблена на відсотках не збільшилась, а навпаки, трохи зменшилася і становила 7 351 гривню. Тобто, очевидно, відсотки знімали і сума вкладу трохи зменшилася. Водночас, графи «грошові активи» в деклараціях Валерія Саранчі за 2015-2016 роки – пусті. Зауважимо, що за новим законодавством, окрім заробітної плати, виграшів та дивідендів, декларанти мають оприлюднювати суми залишків коштів на будь-яких банківських рахунках, у тому числі поточних та карткових. Тож, якщо депозит досі існує, Валерій Саранча буде зобов’язаний внести його в свою декларацію за 2017 рік.
У порівнянні з 2015-тим роком, минулоріч доходи голови Золотоніської районної ради дещо зросли, до 94 тисяч гривень за рік. Ріст, в основному відбувся за рахунок підвищення заробітної плати майже вдвічі – 62 тисячі за рік проти 39.
Ще майже 10 тисяч заробила дружина голови, Тамара Саранча за рахунок здачі в оренду якогось майна СТОВ «Пальміра» (в 2015-му сума була вдвічі менша).
Валерій Саранча: про що пишуть ЗМІ
У черкаських та золотоніських електронних засобах масової інформації ім’я Валерія Саранчі згадується поряд з кількома містечковими скандалами, а також відновленням роботи лікарень і шкіл.
Так, звітуючись за зроблене в період з листопада 2016 року по жовтень 2017 року, голова райради похвалився тим, що в Золотоніську центральну лікарню було забезпечено новим обладнанням та зроблено сучасний ремонт.
«Рішення були стратегічними і все робилося на перспективу. Завдяки небайдужості, фінансовій підтримці отримали перший результат. МОЗ визначило лікарню центром госпітального округу на Лівобережжі. Натепер, головним є й те, щоб міняючи форму, треба змінювати й зміст надання медичних послуг», – цитує Саранчу інтернет-видання «ПроЧерк».
Зауважимо, що це ж саме видання трьома роками раніше повідомляло про медичний скандал на Золотоніщині. Член Золотоніської народної ради Ігор Пауков, колишня мед. працівниця Любов Сивобород та громадська активістка Ганна Бакум звинувачували Валерія Саранчу у протекціонізмі і кумівстві. Звинувачення ґрунтувалося на тому, що Саранча ніби-то намагався прилаштувати на посаду головного лікаря центру первинної медико-санітарної допомоги, що саме створювався в Золотоноші, свого родича Сергія Козлова. Лікар-терапевт Сергій Козлов одружений на двоюрідній сестрі його дружини. Натомість громадськість підтримувала кандидатуру головного лікаря Гельмязівської дільничної лікарні Лариси Носальської.
Сам Саранча відповів журналістам, що в такому маленькому містечку як Золотоноша, майже всі один одному родичі, а за кандидатуру головного лікаря має проголосувати районна рада.
Конфлікт закінчився неочікувано для обох сторін. Керівником Золотоніського Центру первинної медико-санітарної допомоги стала колишній працівник амбулаторії «Укрзалізниці» Віра Антонова.
Під час останнього звіту про діяльність, Валерій Саранча також назвав освітню галузь однією з найвитратніших. Зауважимо, що поряд із «медичними розбірками», того ж року у «Віснику Золотоніщини» депутат райради Петро Косюк скаржився, що опалення в районі, в тому числі й у дитсадках, вимкнули, коли температура на вулиці сягала -4 градусів.
«Мені потрібно було три дні, щоб добитися, достукатися до влади, щоб зробити місцеве розпорядження про поновлення опалювального сезону»… – пише Петро Косюк. – «І тільки на третій день потрапив у кабінет голови райради Валерія Саранчі… Хіба це правильно?».
Водночас, найбільшим досягненням у 2014 році в інтерв’ю виданню «Дзвін» Валерій Саранча назвав відновлення роботи стаціонарів Пальмірської та Домантівської лікарень, а також Вільхівського навчально-виховного комплексу.
У районі та області Валерій Саранча також відомий як противник реформи децентралізації. У тому ж інтерв’ю «Дзовну» Саранча зазначив: «ці реформи вигідні великим агрохолдингам і їхнім власникам, яким потрібна наша земля, а не люди». Чиновник послався на те, що скорочення сільських рад призведе до скорочення навчально-виховних комплексів, фельдшерсько-акушерських пунктів, будинків культури.
Через три роки позиція Саранчі щодо реформи децентралізації стала більш поміркованою. Зокрема, в останньому звіті голова райради зазначив: «попереду досить не проста децентралізація та створення об’єднаних територіальних громад. При будь-якому поділі, ми повинні вийти сильнішими, щоб населення не відчувало докорінних змін».
Вперше головою Золотоніської районної ради Валерій Саранча став 24 лютого 2014 року. На той момент він головував у депутатській фракції Золотоніської районної організації політичної партії ,,Наша Україна”. На другий термін Саранчу обрали 11 листопада 2015-го (обраний депутатом від Золотоніської районної партійної організації Аграрної партії України).
Ірина Семенова, фахівець з планування і проведення pr-кампаній ГО «ПРОТИ КОРУПЦІЇ»
Матеріал підготовлений в рамках співпраці з проектом ПРООН «Прозорість і доброчесність публічного сектору», проекту «Конфлікт інтересів у діяльності місцевих депутатів Черкаської області»
