📎Відновлення України після руйнувань – це не лише про швидке зведення/ремонт будівель, а й про якісні зміни. Кожен об’єкт, що проходить реконструкцію, має відповідати сучасним стандартам безбар’єрності та енергоефективності. Це не просто бажання, а чітко прописані вимоги в договорах на відбудову та Законі України. Та попри це, ГО «Проти Корупції» під час моніторингових візитів постійно стикається з порушеннями, і саме тому наша боротьба не припиняється.
А хіба це на часі?
ℹ️Пояснюємо. Безбар’єрність – це не лише пандуси. Це доступність для всіх: людей з інвалідністю, батьків із дитячими візочками, людей старшого віку. В межах проєкту наша команда вже ознайомилася з відбудовою 35 об’єктів у Миколаївському та Бериславському районах. Суми договорів були різними – від 500 тисяч до 88 млн грн! Тобто державні та міжнародні кошти дозволяють подбати про доступне майбутнє, але підрядники часто не доводять заявлене інклюзивне будівництво до кінця.
🚫Відтак, після операції або на кріслі колісному чиясь бабуся буде страждати від нестерпного добирання до медичного центру, наприклад, у селі Борозенське Херсонської області. Не будемо намовляти, пандус там є, але як відчинити двері? За сучасними стандартами має бути кнопка виклику для маломобільних груп населення (далі – МГН).
Об’єкт медичного обслуговування», с. Борозенське
🎉На щастя, така ситуація не скрізь: серед 9 об’єктів нашого вже другого моніторингу в одному закладі, а саме при вході в укриття Пологового будинку №2 в Миколаєві, така кнопка є на відповідній відстані. До слова, укриття там досить хороше й навіть відповідає всім нормам, що не може залишитися поза увагою.
📎Якщо ж не говорити про медзаклади, то в освітніх установах теж почали враховувати вимоги безбар’єрності, хоч і часто не до кінця. Наприклад, у миколаївській гімназії №29 передбачили аж дві такі кнопки: одна є біля входу, інша – при задньому вході. І знову ж таки, немає радості без печалі, бо до першої кнопки дотягнутися, сидячи на візку, просто неможливо. Вона знаходиться між входом до закладу та укриття, яке, до речі, досить сучасне: є чудові меседжі на стінах, різні куточки для психоемоційного відновлення й навіть прилади для енергоефективності приміщення. Проте, як говорить директорка закладу, ширина проходів та висота дверей псує їхнє укриття «школи щастя». На жаль, підвал неможливо було облаштувати по-іншому. Частково є бар’єри й в самій будівлі.
Ще одним прикладом недоступності є укриття в Миколаївському ліцеї № 58, але знову ж таки, керівниця закладу нас запевняла, що як би вони не хотіли облаштувати безбарʼєрні входи й виходи, в підвальному приміщенні це зробити не вдалося. Ми вже бачили приклади, коли підрядники знаходили компромісні рішення і встановлювали підйомники, як це планується в «Центрі медико-санітарної допомоги № 4», та чомусь не всі це передбачають.
Фото укриття в Миколаївському ліцеї № 58
Фото укриття в «Центрі медико-санітарної допомоги № 4» (туалет, вхід, де планується встановлення підйомника)
❌Отож, коли тато-військовий виявить бажання відвести дитя в перший клас і при першому дзвонику їх застане тривога, він зустрінеться із незручностями ще до входу в укриття.
🔴Коли нова школа, лікарня чи адміністративна будівля не враховує цих норм, це не просто недбалість – це позбавлення тисяч українців можливості користуватися основними послугами. І це ми ще не згадуємо недоступні комерційні установи, де вибір навіть мами з дитячим візочком точно впаде на магазин без порогів та сходів. Так само і з енергоефективністю, про дотримання якої розповімо в наступній публікації. Коли бюджетні кошти вкладаються в реконструкцію будівлі, але не враховуються сучасні теплоізоляційні рішення чи ефективні системи опалення, це означає подальші втрати – як для громади, так і для держави загалом.
📌Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту ««Громадський моніторинг відновлення: прозорість та підзвітність відбудови соціальної інфраструктури Миколаївського та Бериславського районів», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».