У Вознесенську на базі будівлі місцевого Центру первинної медико-санітарної допомоги відбудовують новий Центр реабілітації.
«Його головна мета — допомагати ветеранам, людям з інвалідністю та тим, хто пережив війну — фізично й емоційно. Центр буде доступним для маломобільних людей, що є очевидним у такому закладі», — керівниця закладу пишається якісною спільною ремонтною роботою.
Будівля виглядає сучасно й справді всі сили спрямували на будівництво за новими стандартами. Але під час нашого моніторингового візиту команда ГО «Проти Корупції» дала низку рекомендацій щодо недоліків. Та спочатку розповімо про те, що побачили безпосередньо на обʼєкті.
Що вже зроблено?
У частині приміщення старої будівлі площею 1200 кв м, в грудні 2023 року розпочали капремонт для створення Центру. Його вирішили зробити площею 700 кв м. Уже облаштовані окремі кабінети для психолога, фізичного терапевта, асистента. Є просторий хол, нові двері, вікна, утеплений фасад і якісне оздоблення. Всередині — зручно і доступно для маломобільних людей: пандуси, поручні, підіймач, скрізь є навігація зі шрифтом Брайля. Навіть вимикачі світла на правильній висоті — дрібниця, яка свідчить про увагу до деталей.
І ще один великий плюс — енергоефективність. Передбачені альтернативні джерела живлення — буде сонячна станція на 15 кВт, акумулятори, енергозберігаючі лампи. Тобто навіть під час відключень тут зможуть працювати й безперебійно надавати медпослуги. У підвалі — протирадіаційне укриття з потужністю близько 50 людей.
Загалом виконання робіт станом на березень 2025 року становить близько 70%. Зараз триває облаштування благоустрою території та кабінетів, влаштування комунікацій, ремонт частини санвузлів.
Які «моменти» зіпсували загальну картину?
На жаль, попри позитивні висновки бачимо, що є й недоліки. У будівлі немає навісу над входами в укриття й системи водовідведення. Це не просто незручність — дощова вода може затопити вхід, а без захисту від опадів конструкції можуть пошкодитись або взагалі обвалитись. Все це — буквально може впасти на голову. Зі слів керівниці закладу, це не було передбачено проєктом, але ситуацію обіцяють виправити за бюджетні кошти.
Якщо гарно «пройтися» нормами ДБН, ми могли б показати ще деякі моменти, та ремонт ще триває. А що як все наприкінці стане кращим? Та зараз так: вже видно, що у місцях руху МГН (маломобільних груп населення), особливо на візках, не передбачені заходи щодо захисту кутів та стін від ударів.
Хоч і безбарʼєрність в даному випадку передбачена краще, ніж на деяких обʼєктах, та при вході відсутня тактильна мапа будівлі. Тобто, навіть при наявності тактильної навігації, на початковому етапі незряча людина може дезорієнтуватися. Якщо бути уважними до потреб незрячих більше, то бажано було б передбачити й контрастне виділення дверей за рамою. Хоч обидва входи до закладу є безбар’єрними, проте головні двері відкриваються у бік, протилежний до напрямку руху людей з інвалідністю від пандуса.
Загалом, капремонт якісний, тож не хотілося би, щоб недоліки псували ледь не єдиний більш-менш успішний кейс. Звичайно, що в межах моніторингу ми надали рекомендації, за що дуже дякували представниці закладу й обіцяли усунути недоліки.
Скільки ж це коштує і хто платить?
Загалом проєкт фінансується як з обласного бюджету (35 344 708, 74 грн), так і за підтримки міжнародних партнерів — USAID та програми «Добре» (близько 5 мільйонів грн). На момент нашого моніторингу процесу відбудови та закупівель, бачимо, що відсоток фінансування зрівнявся з % виконання робіт — він теж становить 70%. За даними системи Prozorro, на 2025 рік гроші поки не виділялись.
Щодо підрядника, ним стала компанія «ГОЛНЕСТ». Вони були єдиними учасниками тендеру — тобто конкуренції фактично не було. І це викликає запитання: чому громада не змогла знайти альтернативу? Тим більше, що ця компанія вже фігурувала в розслідуваннях щодо завищення цін і «договірняків».
Щодо коштів благодійників, традиційно їх реалізація достеменно невідома. Зі слів директорки закладу, вони виконували ремонт та облаштування кухні, забезпечення спортивними тренажерами, а також облаштування санвузлів для процедурного кабінету.
Хто та як оперував коштами — загадка. Втім, за даними зі звіту начальниці Вознесенської районної військової адміністрації за 2024 рік, міжнародна допомога для комунального підприємства була вагомою. Однак, такий звіт є надто «поверховим», бо не зрозуміло чи входить в цю суму допомога саме для Центру реабілітації.
Що з відкритістю?
У Вознесенську з прозорістю відбудови трішки краща ситуація, ніж деінде. Громада проводила обговорення — перед стартом відбудови на сайті та соцмережах розмістили інформацію про те, що планується створення центру. Також була форма для думок громадськості, що не часто зустрічається на етапі планування проєктів. Можна навіть сказати, що залучення громадськості було не «для галочки», бо опитування розміщували на всіх наявних платформах.
Підсумуємо?
Центр реабілітації — надзвичайно потрібна ініціатива. Проєкт відбудови має всі шанси бути найкращим для людей Вознесенська, ба більше — всієї Миколаївщини. Цей процес комплексний та потребує кращого залучення стейкхолдерів, тобто зацікавлених людей. Громадськість, працівники/-ці закладу, підрядник — разом можна тестити доступність, комфорт та якість ремонту, що доречно на даному етапі.
Важливо, щоб будівля не просто виглядала новою, а справді була надійною. Бо йдеться не про стіни — про здоровʼя людей й подальшу економію коштів.
Принагідно нагадуємо, що інформацію про проєкт можна знайти на платформах Prozorro та Dream. Невдовзі опублікуємо свої експертні висновки й на Великому Порталі Відновлення (BRP).
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Громадський Моніторинг Відновлення: прозорість та підзвітність Відбудови соціальної інфраструктури Вознесенського та Первомайського районів», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
