Експерти/-ки ГО «Проти Корупції» у програмі Факти тижня показали сильні та слабкі сторони відбудови укриттів Миколаївщини. На прикладі моніторингу відбудови укриття ліцею №55 та ЗДО №95 організація показала як можна поліпшити якість робіт та комфорт відвідувачів. Зокрема поговорили про те, що кожен мешканець Миколаївщини (і не тільки), може впливати на ці процеси.

«Підземна школа» у Миколаєві: як відбудували найбільше укриття для учнів

У Миколаєві навесні 2024 року відбудували укриття Миколаївського ліцею №55. Місцеві ЗМІ вже називають його «підземною школою» — найбільшим найпростішим укриттям серед освітніх закладів міста, яке стало справжнім символом стійкості та співпраці громади, благодійників і міжнародних партнерів.

 

Проєкт стартував улітку 2023 року з ініціативи збору коштів на ремонт укриття. Спершу передбачалося, що потрібно близько 4 млн грн, однак у процесі робіт з’ясувалося: будівля стара, мала значні пошкодження та потребувала повного оновлення. Загальна вартість відбудови зрештою сягнула майже 10 млн грн.

Внести свій вклад вдалося багатьом. Важливу складову відбудови координував Міжнародний благодійний фонд savED у партнерстві з «Українською правдою». В рамках кампанії “До школи знов”.  лише завдяки небайдужим людям, читачам видання, зібрали 4 млн грн. Ще 4 млн грн надала благодійна організація Шона Пенна CORE Response.

Освітянська спільнота Львова підтримала проєкт понад мільйоном гривень, а сервіс із пошуку авіаквитків Kiwi допоміг придбати меблі, виділивши близько 800 тис. грн. Офіційне відкриття «підземної школи» відбулося 30 травня 2024 року.

Відбудова чесна та прозора?

Проєкт став відомим в медіапросторі одразу на етапі планування. Результат спільних зусиль також висвітлили, тож тут уже можна говорити про прозорість та ефективність використання кожної гривні. Навіть все про оголошений тендер можна знайти, попри те, що замовник проєкту не місцева влада. 

Однак, у нас зʼявилася неофіційна інформація щодо підрядника, яким ймовірно є ПП «Техстрой-99». МБФ savED не вперше співпрацює з підприємством, але інформації у відкритому доступі про це немає. Відсутня й документація за проєктом, а от щодо оплати — в жодному відкритому джерелі підрядник не фіксував її. 

От саме тут прозорість проєкту варто було б поліпшити. 

Енергоефективність і сучасні рішення

Площа укриття становить понад 1100 м². Тут створені умови, що дозволяють одночасно навчатися 540 учням. Загалом же ліцей налічує понад 1350 дітей і 110 працівників, тому освітній процес організовано у дві зміни з використанням змішаного формату.

Простір облаштований так, щоб максимально відповідати потребам школи. У великій кімнаті встановлені звукоізоляційні штори, які дозволяють ділити простір на кілька зон і проводити заняття одночасно для різних класів. Ліцей має власну свердловину з системою очищення та запасом води у 7 тонн, що забезпечує автономність навіть у разі тривалих відключень.

В укритті встановили систему вентиляції з функцією регулювання мікроклімату: влітку вона охолоджує приміщення, взимку — підігріває. Для безперебійної роботи обладнання використовують чотири зарядні станції EcoFlow, генератор на 25,8 кВт і ще один — на 80 кВт, розташований у ліцеї. Це дозволяє забезпечити комфортні та безпечні умови перебування дітей незалежно від зовнішніх обставин.

Безбар’єрність: крок уперед, але не достатній

Попри сучасне обладнання, укриття не можна назвати повністю безбар’єрним. У приміщенні немає порогів, а дверні пройми відповідають нормам, проте сходинки між деякими кімнатами обмежують доступ для дітей і дорослих на кріслах колісних. Санвузли не обладнані поручнями чи іншими елементами доступності, а інформаційні таблички зі шрифтом Брайля відсутні.

Директор ліцею підтверджує: серед учнів є п’ятеро дітей з інклюзією, одна дитина має порушення зору. Хоча в укритті є гусенична підйомна платформа, вона залишається недієвою — встановлена у розібраному вигляді й без належного інструктажу для персоналу.

Крім того, під час моніторингу ми зафіксували, що лапка в даному механізмі зламана. Зараз підіймач знаходиться в кабінеті у школі, тож не зрозуміло для кого її закупили. І щодо вартості, значно дешевше обійшлася би альтернатива у вигляді похилої чи вертикальної платформи: обидві підходять або для головного або для запасного входу. 

Декілька штрихів і відбудова може бути найкращою

Про «підземну школу» активно писали українські ЗМІ, зокрема «Українська правда». Репортажі виходили і на «Суспільному Миколаїв». На відкритті навіть прозвучала спеціально створена пісня «Відкриття укриття», створена за допомогою технологій штучного інтелекту.

«Українська Правда. Життя» писали, що відбудову планували здійснювати за відомим принципом «краще, ніж було». Справді, завдяки зусиллям усіх стейкхолдерів, це практично вдалося. Щоправда деякі недоліки зіпсували загальну картину, та це можна виправити. Стане в нагоді тут гід з безбарʼєрності, якого вже отримав керівник закладу — ось тоді європейський принцип буде враховано. 

 Скриншот: «Українська Правда. Життя».

Наші експерти/-ки надали рекомендації щодо поліпшення відбудови. Впевнені, що їх врахують, адже у Миколаєві вже працюють над Програмою комплексного відновлення громади та долучаються до міжнародних ініціатив із розробки стратегії повоєнної відбудови.

Про відбудову укриття для ЗДО №95 читайте у наступній публікації. Спойлер: укриття там одне з найкращих у місті.

В свою чергу, ми ділимося гайдами для відбудови подібних закладів: barrierfree_guide (1) barrierfree_guide_2 (1)

Маєте пропозиції щодо моніторингу, або ж скарги щодо відбудови вказаних обʼєктів — пишіть нам або партнерам.

Контакти:

Великий Портал Відновлення – BRP .                                 

ГО «Проти Корупції»:

 

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Безпечна відбудова: громадський контроль соціальної інфраструктури у Криворізькому районі», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. 

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».