Один із ключових висновків дослідження щодо стану управління публічними інвестиціями в громадах — переважання так званого реактивного підходу. Багато громад сьогодні працюють у режимі постійного реагування: на виклики, проблеми, термінові запити чи зовнішні обставини. Натомість системне планування та довгострокове бачення часто залишаються поза фокусом.
🔻 Як це виглядає на практиці?
Функції між структурними підрозділами розподіляються ситуативно, залежно від навантаження або наявності конкретних людей. Завдання виконуються за принципом «у кого є час» або «хто встигне швидше». Рішення ухвалюються в короткому горизонті — без опори на затверджені плани, пріоритети розвитку чи інвестиційні стратегії.
🔻 Чому так сталося?
Такий підхід багато в чому є наслідком повномасштабної війни. У кризових умовах громади змушені були діяти швидко, часто — інтуїтивно, реагуючи на нагальні потреби мешканців, пошкодження інфраструктури, гуманітарні виклики. У цей період «пожежний режим» був виправданим і навіть необхідним.
Проте сьогодні, коли країна поступово переходить до етапу відновлення, ця логіка починає створювати ризики.
🔻 У чому небезпека такого підходу?
Коли рішення ухвалюються ситуативно, громада ризикує:
-
інвестувати ресурси не в пріоритетні, а в найпростiші або найшвидші проєкти;
-
втрачати можливості залучення фінансування через відсутність чітких планів і підготовлених проєктів;
-
дублювати функції або, навпаки, залишати важливі напрями без відповідальних;
-
не бачити цілісної картини розвитку громади.
У результаті відбудова перетворюється не на системний процес, а на набір окремих, не завжди пов’язаних між собою дій.
💱 Саме тут ключову роль має відіграти реформа управління публічними інвестиціями (УПІ).
Вона пропонує зміну логіки: від хаотичного реагування — до стратегічного планування; від неформальних домовленостей — до прозорих процедур; від «гасіння пожеж» — до вибудови довгострокових рішень, заснованих на даних, аналізі та пріоритетах громади.
Успішне впровадження УПІ можливе лише тоді, коли в громадах з’являються:
-
чітко визначені процеси ухвалення рішень;
-
розмежування відповідальності між підрозділами;
-
інструменти планування та моніторингу;
-
спільне розуміння цілей розвитку.
📘 Детальніше про результати дослідження та висновки щодо готовності громад до впровадження реформи управління публічними інвестиціями — за посиланням:
👉 https://home.ednannia.ua/analytics/data-catalog/492
Публікацію створено ГО «Проти Корупції» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Проти Корупції» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.