Водночас ряд чинників гальмують зміцнення довіри:
- відсутність зворотного звʼязку — у багатьох громадах комунікація є односторонньою: мешканці не мають каналів, щоб поставити запитання чи висловити зауваження.
- невідомі джерела фінансування — якщо проєкт реалізується, але громада не розуміє, хто його фінансує і чому саме він був обраний, це породжує підозру.
- закритість рішень — рішення ухвалюються «у кабінетах», без попереднього анонсу чи пояснень.
- змішані сигнали — наприклад, оприлюднення звітів одночасно із чутками про неефективність чи зміну підрядника, що знижує довіру до всього процесу.
Напрями зміцнення довіри: прикладний підхід
Для посилення довіри до процесів УПІ в громадах доцільно впроваджувати:
Довіра до реалізації публічних інвестицій у громадах України перебуває на стабільному середньому рівні. Вона варіюється залежно від ступеня відкритості, якості комунікації та залучення громадян до процесу. У громадах, які демонструють прозорість і використовують цифрові інструменти, довіра зростає.
Надалі фокус має зміститись з декларацій на прикладні управлінські практики, які дозволяють громадам бачити результат, розуміти процес і брати участь у ньому — що є ключовою умовою довіри як довгострокової інституційної категорії.
Публікацію створено ГО «Проти Корупції» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Проти Корупції» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.