Загальна картина: потенціал участі — високий, але не активований системно.
Згідно з результатами дослідження, 62% респондентів заявили про готовність долучатись до процесів реалізації публічних інвестицій у своїй громаді. Це означає, що більше як половина мешканців потенційно відкриті до участі, але реальний рівень залучення залежить від наявності умов, форматів, підтримки та довіри до системи.
Участь розглядається респондентами не лише як формальний обов’язок, а як інструмент впливу та самореалізації. Серед мотивацій:
- 47% — прагнуть впливати на розвиток громади;
- 38% — бажають здійснювати контроль за витра-чанням коштів;
- 25% — зацікавлені в навчанні та здобутті нових навичок.
Ці показники свідчать про зміщення громадянської активності від протестних або пасивних форм до конструктивної співучасті, що цілком відповідає європейській парадигмі «спільного управління» (co-governance).
Структура бар’єрів: чому бажання не завжди стає участю
Водночас реалізація громадської участі стримується рядом об’єктивних і суб’єктивних чинників, які вказують на системну недостатність інфраструктури залучення:
- 42% — вказують на брак інформації про те, як і де можна долучитися;
- 28% — посилаються на нестачу часу, що свідчить про невідповідність запропонованих форматів участі реальному ритму життя;
- 21% — не вірять, що участь дає результат, тобто сумніваються у впливі;
- 18% — відзначають нестачу компетенцій, зокрема у сфері бюджетного процесу, процедур, інструментів участі.
Ці бар’єри не є маркерами апатії, а швидше — свідченням незамкненого циклу залучення, коли бажання співпрацювати існує, але система не пропонує зрозумілих і ефективних точок входу.
Аналітичне тлумачення: участь як функція можливостей, а не лише мотивації
Рівень готовності до участі можна трактувати як латентний ресурс, який потребує активації через інституційні, інформаційні та освітні інструменти. Високий відсоток потенційної участі не гарантує її реалізації без:
Таким чином, громадська участь в УПІ — не питання лише активності громадян, а і якості управління цією активністю з боку ОМС.
Потенціал на тлі європейських стандартів участі
У контексті євроінтеграції, інклюзивність процесів прийняття рішень є не лише бажаною, а й нормативно очікуваною практикою. Директиви ЄС, зокрема в частині публічного адміністрування, передбачають участь як один із ключових принципів доброго врядування.
Інституціоналізація участі має включати:
- чітко визначені ролі громадян у плануванні та реалізації проєктів;
- стандарти участі на місцевому рівні (на кшталт «мінімального набору залучення»);
- доступні освітні ресурси про те, як долучатися до прийняття рішень.
Публікацію створено ГО «Проти Корупції» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Проти Корупції» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.