Від енергонезалежності до безбар’єрності: як у Зеленодольську відбудували центр первинної меддопомоги

Попри руйнування та виклики війни, Зеленодольська громада на Дніпропетровщині змогла не лише відновити, а й осучаснити один із ключових закладів — КНП “Зеленодольський центр первинної медико-санітарної допомоги”.
Сьогодні тут — нові вікна, безпечне укриття, автономна котельня, сонячна електростанція та доступність для кожного пацієнта.

Від пошкоджень — до сучасного центру

Будівля Центру зазнала незначних пошкоджень у 2022 році. Роботи з відбудови розпочалися 14 серпня 2023 року та завершилися в листопаді 2024-го.
Відновлення профінансували спільно — місцевий бюджет та міжнародні партнери. Загальна вартість робіт склала понад 1,47 млн грн. Крім цього, громада залучила міжнародну допомогу на суму 1,27 млн грн.

Серед ключових напрямів відновлення:

• ремонт вікон і підвіконь,
  
• облаштування тротуарної плитки перед входом,
  
• встановлення системи пожежної сигналізації,
  
• ремонт укриття,
  
• ремонт системи теплопостачання з підключенням до резервної блочно-модульної котельні.
  

«Ми прагнули не просто полагодити будівлю, а створити сучасний і безпечний простір для людей. Тепер центр енергонезалежний, доступний для кожного і готовий працювати навіть у критичних умовах», — коментує пані Ольга, представниця міської ради.

Простір без бар’єрів

Моніторинг ГО «Проти Корупції» зафіксував, що Зеленодольський центр ПМСД повністю відповідає принципам безбар’єрності.
При вході облаштовано пандус із правильним кутом нахилу, широкі коридори дозволяють комфортно пересуватися людям на візках, а дверні прорізи — відповідати вимогам ДБН.

У закладі діють дві вбиральні, одна з яких адаптована під потреби маломобільних груп населення — з поручнями та кнопкою виклику персоналу.
Усі таблички — зі шрифтом Брайля, а на стінах — захисні кутники, що роблять пересування безпечнішим. Також передбачено окрему кімнату матері та дитини.

Єдиний зафіксований недолік — відсутність кнопки виклику персоналу при вході, який рекомендують виправити у найближчому оновленні.

 

 

Безпека і стійкість — у пріоритеті, але які є недоліки?

Окрему увагу приділили безпеці. За рахунок місцевого бюджету у підвалі закладу облаштували укриття на 250 осіб — при тому, що штат закладу становить 76 працівників, а щодня тут приймають до 180 пацієнтів. Ремонт коштував майже 240 тис грн. Приміщення має повну автономію енергопостачання: власну котельню, генератор та сонячну електростанцію, обладнання для якої передала Міжнародна організація з міграції (МОМ) за підтримки Уряду Канади.

«Тепер навіть під час відключень електроенергії медики можуть продовжувати прийом. Це критично важливо для громади, особливо у воєнний час», — зазначає директорка Центру.

Якщо енергоефективність на належному рівні, то з доступністю справи кепські. На жаль, укриття відбудували не за прийнятими стандартами безбарʼєрності. Вхід не пристосований для маломобільних людей, а санвузли не обладнані поручнями та іншими елементами доступності.  Відсутня скрізь в приміщенні й тактильна навігація. А от міжкімнатні двері широкі й не мають порогів – це вже «плюс».

Наша експертна команда надавала відповідні рекомендації щодо поліпшення доступності, яка вкрай необхідна в подібних закладах. Зокрема радили влаштувати при вході наприклад похилу платформу — рішення бюджетне та оптимальне.

Медики з новими можливостями

Окрім ремонтних робіт, у межах Програми USAID DOBRE заклад отримав автомобіль SUZUKI вартістю понад 1 мільйон гривень — для роботи сімейних лікарів у віддалених населених пунктах громади.
Також у березні 2024 року до Центру доставили два кисневі концентратори, два електрокардіографи та портативний дефібрилятор — обладнання на загальну суму 273 тисячі гривень.

Чи була відбудова прозорою?

Моніторинг показав, що більшість робіт, профінансованих із місцевого бюджету, можна знайти на платформі Prozorro. Інформацію про хід відновлення також публікували місцеві ЗМІ та виконавчий комітет громади.

Водночас, формального конкурсу проектів відновлення не проводили — рішення ухвалювали, виходячи з нагальних потреб громади у доступі до медичних послуг.
Позитивним аспектом є те, що оцінку потреб громади ще у 2023 році провели за підтримки USAID DOBRE — із залученням громадськості, опитуваннями та консультаціями. Медичні послуги стали спільним пріоритетом жителів.

Планування майбутнього: виклик для громади

Попри успішну реалізацію проєкту, план або програма відбудови в Зеленодольській громаді ще не розроблені.
Наразі діє лише Стратегія розвитку громади до 2027 року, але відсутність окремої програми відновлення може обмежувати системність подальших дій.

Громадськість не залучали до формування політики відбудови, хоча на сайті міської ради діє форма для подання проєктних ідей до плану реалізації Стратегії.

«Відбудова має бути не просто реакцією на руйнування, а спільним баченням — куди і як рухається громада. Люди мають бути почуті», — наголошують експерти ГО «Проти Корупції».

Підсумок: Зеленодольськ — приклад практичного підходу до відбудови

Відновлення Зеленодольського центру первинної медико-санітарної допомоги — це приклад того, як навіть невелика громада може поєднати ресурси місцевого бюджету та міжнародних донорів, щоб створити сучасний, безпечний і доступний простір.
Це історія про стійкість, партнерство та довіру — ті речі, без яких відбудова України неможлива.

Аби громада могла поліпшити відбудову, ми ділимося гайдами безбарʼєрності: barrierfree_guide (1) barrierfree_guide_2 (1).

 

Маєте пропозиції щодо моніторингу, або ж скарги щодо відбудови вказаних обʼєктів — пишіть нам або партнерам.

Контакти:

Великий Портал Відновлення – BRP .                                 

ГО «Проти Корупції»:

 

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Безпечна відбудова: громадський контроль соціальної інфраструктури у Криворізькому районі», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. 

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».