Відбудова без порушень: чому ми не заплющуємо очі на безбар’єрність і енергоефективність

Відновлення України після руйнувань – це не лише про швидке зведення/ремонт будівель, а й про якісні зміни. Кожен об’єкт, що проходить реконструкцію, має відповідати сучасним стандартам безбар’єрності та енергоефективності. Це не просто бажання, а чітко прописані вимоги в договорах на відбудову та Законі України. Та попри це, ГО «Проти Корупції» під час моніторингових візитів постійно стикається з порушеннями, і саме тому наша боротьба не припиняється.

А хіба це на часі?

Пояснюємо. Безбар’єрність – це не лише пандуси. Це доступність для всіх: людей з інвалідністю, батьків із дитячими візочками, людей старшого віку. В межах проєкту наша команда вже ознайомилася з відбудовою 35 об’єктів у Миколаївському та Бериславському районах. Суми договорів були різними – від 500 тисяч до 88 млн грн! Тобто державні та міжнародні кошти дозволяють подбати про доступне майбутнє, але підрядники часто не доводять заявлене інклюзивне будівництво до кінця.

Відтак, після операції або на кріслі колісному чиясь бабуся буде страждати від нестерпного добирання до медичного центру, наприклад, у селі Борозенське Херсонської області. Не будемо намовляти, пандус там є, але як відчинити двері? За сучасними стандартами має бути кнопка виклику для маломобільних груп населення (далі – МГН).

 Об’єкт медичного обслуговування», с. Борозенське

На щастя, така ситуація не скрізь: серед 9 об’єктів нашого вже другого моніторингу в одному закладі, а саме при вході в укриття Пологового будинку №2 в Миколаєві, така кнопка є на відповідній відстані. До слова, укриття там досить хороше й навіть відповідає всім нормам, що не може залишитися поза увагою.

 

   

Якщо ж не говорити про медзаклади, то в освітніх установах теж почали враховувати вимоги безбар’єрності, хоч і часто не до кінця. Наприклад, у миколаївській гімназії №29 передбачили аж дві такі кнопки: одна є біля входу, інша – при задньому вході. І знову ж таки, немає радості без печалі, бо до першої кнопки дотягнутися, сидячи на візку, просто неможливо. Вона знаходиться між входом до закладу та укриття, яке, до речі, досить сучасне: є чудові меседжі на стінах, різні куточки для психоемоційного відновлення й навіть прилади для енергоефективності приміщення. Проте, як говорить директорка закладу, ширина проходів та висота дверей псує їхнє укриття «школи щастя». На жаль, підвал неможливо було облаштувати по-іншому. Частково є бар’єри й в самій будівлі. 

Ще одним прикладом недоступності є укриття в Миколаївському ліцеї № 58, але знову ж таки, керівниця закладу нас запевняла, що як би вони не хотіли облаштувати безбарʼєрні входи й виходи, в підвальному приміщенні це зробити не вдалося. Ми вже бачили приклади, коли підрядники знаходили компромісні рішення і встановлювали підйомники, як це планується в «Центрі медико-санітарної допомоги № 4», та чомусь не всі це передбачають.

Фото укриття в Миколаївському ліцеї № 58

Фото укриття в «Центрі медико-санітарної допомоги № 4» (туалет, вхід, де планується встановлення підйомника)

Отож, коли тато-військовий виявить бажання відвести дитя в перший клас і при першому дзвонику їх застане тривога, він зустрінеться із незручностями ще до входу в укриття.

Коли нова школа, лікарня чи адміністративна будівля не враховує цих норм, це не просто недбалість – це позбавлення тисяч українців можливості користуватися основними послугами. І це ми ще не згадуємо недоступні комерційні установи, де вибір навіть мами з дитячим візочком точно впаде на магазин без порогів та сходів. Так само і з енергоефективністю, про дотримання якої розповімо в наступній публікації. Коли бюджетні кошти вкладаються в реконструкцію будівлі, але не враховуються сучасні теплоізоляційні рішення чи ефективні системи опалення, це означає подальші втрати – як для громади, так і для держави загалом.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту ««Громадський моніторинг відновлення: прозорість та підзвітність відбудови соціальної інфраструктури Миколаївського та Бериславського районів», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».