Після початку повномасштабної війни в Україні відновлення соціальної інфраструктури для доступу до різноманітних послуг стало одним із найважливіших завдань для місцевої влади, міжнародних організацій та волонтерів. Втім, необхідно враховувати те, що будівлі мають бути доступними для різних груп населення, зокрема маломобільних, відсоток яких значно підвищується. Лише за попередні два роки повномасштабного вторгнення кількість таких людей в Україні збільшилась на понад 300 тисяч осіб, в той час, коли раніше було лише зареєстрованих 3 млн. І це ще не поверталися військовослужбовці…
Йдеться про те, що відбудова та відновлення обʼєктів має відбуватися з такими підходами, як безбарʼєрність, енергоефективність, раціональність та прозорість. Хоч за тенденцію інклюзивного відновлення активно говорять, та чи насправді все так відбувається?
Ідеальна картина крізь призму проблем із доступністю
Часто бачимо, що в приміщеннях сучасний дизайн, яскраві фарби, зручні меблі, подекуди є навіть сучасна витяжка. Все це створює враження, що при виконанні робіт подбали про безпеку та комфорт людей. Однак наші експерти звернули увагу, що за цією ідеальною картиною приховується низка проблем.
Виявлено часткову реалізацію стандартів безбар’єрності, що потребує доопрацювання. Однією з найбільш кричущих проблем є доступність укриттів та будівель для маломобільних людей. Хоча облаштування деяких вбиралень з інклюзивним підходом є безсумнівно позитивним кроком, та самі вхідні двері та пороги залишають бажати кращого. Чому не було враховано всі аспекти доступності – питання відкрите. Така ж ситуація зі сходами.
Це приклад того, як зусилля можуть бути змарновані, якщо не враховуються потреби всіх користувачів приміщення. Зауважимо, що з 14 обʼєктів лише у 2 побачили повне врахування вимог безбарʼєрності, хоча в договорах йшлося про врахування ДБН, ДСТУ та іншим нормам НПА у сфері будівництва. Певно, що це було зумовлено тим, що ці 2 об’єкти, а саме нове будівництво ЦНАПів, відбувалося з «нуля». Надіємося, що при авторському нагляді ці порушення будуть виявлені та усунені.
Втім, крім цих проблем варто підкреслити й іншу: основні елементи енергоефективності, які враховують при відбудові, потребують подальшої оптимізації. Відбудова українських міст має бути на основі принципів і технологій енергоефективності та альтернативних джерел енергії. До прикладу, в Баштанській лікарні міжнародні партнери поставили сонячну електростанцію на 150 кВт, однак системи акумулювання енергії нема. Там, де немає станції, не завжди враховують випадки з відключенням електроенергії, однак будівлі намагаються термодернізувати (утеплювати) та встановлювати енергозберігаючі вікна.
Отже, підсумуємо. Відбудова чи відновлення – це не просто ремонт/облаштування приміщень чи будівництво, це турбота про людей, їхнє життя та безпеку. Важливо, щоб усі учасники цього процесу зрозуміли: громадськість стежить за кожним кроком і готова втрутитися, якщо виникають підозри щодо нечесності або неефективного використання коштів.
Невпинно боремося з системою, коли майже все відбувається не за наші гроші, а стандарти, на жаль, наші. На сайті організації та Великому Порталі Відновлення (BRP) презентуємо детальні результати моніторингу відбудови.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Відновлення з прозорістю: громадський контроль за відбудовою соціальної інфраструктури Баштанщини», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
