Чому латки ямкового ремонту тримаються недовго?
1.Свідоме застосування дешевого методу ямкового ремонту.
2.Використання бітуму низького сорту, який погано переносить спеку і мороз.
3.Порушення технології робітниками: недбала підготовка ям, погане ущільнення засипаної асфальтової суміші.
4.Погана подушка (основа автошляху) – брак будівництва, який можна виправити лише складними капітальними роботами.
Як треба латати ями!
Автодорожна наука (принаймні, вітчизняна) пропонує два способи ремонту ям: з так званою розробкою і без такої.
Перший спосіб. В ідеалі яму спочатку треба поглибити до основи, надати їй вигляду вертикального шурфу і вичистити від уламків і пилу. Потім утворений шурф поливають розігрітим бітумом і послідовно засипають складовими дорожнього полотна – щебнем і асфальтовою сумішшю. Після ущільнення катком або віброплитою латка готова. Цей спосіб називають ще нарізкою карт, тому що кожну яму розробляють, вирізаючи в асфальті прямокутні ділянки.
Другий спосіб. За великим рахунком це тимчасовий варіант: дірка у дорозі залишається яка вона є, з неї вичищається тільки пил і сміття. Після чого вона проливається гарячим бітумом і засипається тією самою асфальтовою сумішшю з відповідним ущільненням знову таки катком або вібратором.
Зрозуміло, що перший спосіб ремонту доволі витратний, адже для випилювання карт потрібна спеціальна техніка, а остаточна розробка ям виконується вручну багатьма людьми. Але відремонтований в такий спосіб фрагмент шляху не поступається довговічністю основній дорозі.
Другий спосіб набагато швидший і дешевший. Але такі латки важко зробити довговічними через їхню невелику товщину і малу поверхню зчеплення з основним тілом покриття. Проте, парадокс у тому, що сучасні технології дорожнього ремонту спрямовані на вдосконалення саме другого способу, без нарізки карт. Але нам ці технології не підходять, оскільки потребують дорогого обладнання – тобто втрачається весь сенс економії.
Опубліковано в рамках проєкту ”Громадський контроль при виконанні робіт на дорогах місцевого значення Кіровоградської та Черкаської області” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
