ГО «Проти Корупції» завершила третій комплексний моніторинг відбудови соціальної інфраструктури в громадах Миколаївщини. Цього разу в полі зору моніторингу — 23 об’єкти: харчоблоки шкіл, укриття, амбулаторії, адмінбудівлі та медзаклади.
Ми оцінювали те, наскільки проєкти відповідають базовим стандартам: прозорість використання публічних коштів, залучення громади до планування та оцінки проєктів відбудови, енергоефективність, безбар’єрність. Результати — тривожні. Переважна частина проєктів реалізується за старими шаблонами: «аби було», без участі мешканців і часто — без урахування їхніх потреб.
Відкритість та прозорість проєктів відбудов не в «тренді»?
Найбільше порушень — саме в частині відкритості. У 8 випадках громади не публікували вичерпні дані про проєкти та проводили закупівлі господарським способом. Це означає, що замовники робіт напряму могли домовлятися з підрядниками. Відкриті торги відбувалися лише для 8 обʼєктів відбудови, проте це не гарантувало конкурентного відбору підрядників – майже скрізь було по 1-2 пропозиції.
До прикладу, у Первомайській громаді ми зафіксували, що місцева влада активно користується спрощеннями законодавства щодо закупівель робіт. Це вдається зокрема через те, що велика сума «розбивається» на роки і ремонти відбуваються в середньому за 5-6 договорами. До речі, така тенденція присутня в 7 кейсах відбудов.
Відтак, під час воєнного стану практично всі проєкти відбудови у Первомайську відбуваються без відкритих торгів за спрощеною процедурою закупівель. Не було й конкурентних процедур відбору підрядників, і, як наслідок — привернута увага з боку правоохоронних органів.
Це не просто порушення принципів підзвітності. Це — відкритий ризик недоброчесності й неефективного витрачання коштів, зокрема — громадських.
Міжнародна підтримка — це добре, але не завжди контрольована
7 із 23 об’єктів громади відбудовували повністю за підтримки міжнародних донорів. Три заклади відбудовували за співфінансуванням благодійників. Це важливо, бо без цієї допомоги частина громад узагалі не змогла б почати відновлення.
Втім, моніторинг показує: навіть у таких проєктах були порушення — закритість, відсутність безбар’єрних рішень, кілька підрядників без пояснень. Це означає, що контроль з боку місцевої влади й вимоги до звітності мають бути не формальними, а справжніми.
Вознесенська громада, як і згадували вище, має найбільших досвід взаємодії з міжнародними партнерами. Тож для всіх 7 обʼєктів громада сама шукала підрядників, адже партнери долучалися більше як інвестори та експерти. Подекуди це було не найкращим рішенням — бригади не завжди були добросовісними.
Безбар’єрність — досі не обов’язкова?
Лише один із 23 перевірених об’єктів був повністю доступним для людей з інвалідністю чи інших маломобільних груп. Ще 2 мали незначні порушення, п’ять — часткові рішення: пандуси без поручнів, двері з порогами, санвузли без достатнього простору. Решта — 17 об’єктів — не врахували стандарти з безбар’єрності взагалі.
Відтак, у Вознесенській міській громаді є 3 потенційно найкращі обʼєкти. Йдеться про:
- дитсадок №2 «Сонечко» (КЗДО), а саме його укриття;
- Центр реабілітації;
- нова модульна будівля Центру надання адміністративних послуг.
Попри всі державні стандарти та зобов’язання щодо безбар’єрності, багато громад досі сприймають ці речі як щось необов’язкове — «на потім».
Енергоефективність: майже половина об’єктів — без модернізації
Лише 6 об’єктів були реалізовані з дотриманням принципів енергоефективності: утеплення фасадів, заміна вікон, модернізація систем опалення. У 10 випадках — часткові рішення. Для 7 об’єктів поки що не передбачали жодних заходів із зменшення енергоспоживання.
Дуже очікувано, що повністю енергоефективна відбудова там, де на 100% доклали сил до цього міжнародні партнери. Однак, Південноукраїнська громада в цьому питанні теж має переваги через постійне електропостачання від АЕС. Скрізь в укриттях громади встановлені акумулятори TESLA, подекуди є й генератори. Втім, зі слів керівниць закладів, фактичної потреби в них у місті немає.
Поки не буде покращена ситуація з енергоефективністю, значна частина інфраструктури продовжить «з’їдати» кошти платників податків через неоптимальні витрати на тепло й світло.
Чи цікавиться влада думкою громадськості?
Тільки 5 об’єктів були реалізовані після обговорення з мешканцями. Ще один — частково. В інших 17 проєктах громада дізнавалась про ремонт або будівництво вже постфактум.
Практика відбудови та відновлення «для людей без людей» присутня в Південноукраїнській Первомайській громадах. Значно рідше це зустрічалося у Вознесенській — на сайті навіть почали публікувати форми опитування для оцінки доцільності проєктів.
Експерти/-ки ГО «Проти Корупції» вкотре нагадували на місцях, що ігнорування думки мешканців — не лише про брак поваги. Це шлях до неефективних рішень і «мертвих» об’єктів, якими потім ніхто не користується або ж просто все перебудовується.
Термін реалізації: найкращий показник у цьому дослідженні
У 15 випадках проєкти були завершені в передбачені строки. Ще 3 перебувають у процесі реалізації, 2 — виконані частково, і лише 3 вийшли за межі графіка.
Це — позитивний сигнал. Громади починають планувати більш реалістично, а затримки — радше виняток, ніж правило. Але важливо пам’ятати: швидкість не повинна йти врозріз із якістю.
Раніше наші експерти/-ки писали про важливість ефективнішого планування термінів виконання робіт. Бувало таке, що коли на один і той же обʼєкт не вистачало фінансування, кожні наступні види робіт не якісно продовжували інші.
Висновки експертів/-ок ГО «Проти Корупції»
Цей моніторинг вкотре показує: відбудова в Україні відбувається, але здебільшого — за старими підходами. Критичні речі — прозорість, безбар’єрність, участь громади — часто залишаються поза пріоритетом. Але громади вже задумуються про цілі сталого розвитку, зокрема про європейські стандарти «будуй краще, ніж було».
Водночас почало зʼявлятися більше позитивних моментів, які стосуються участі всіх зацікавлених людей у процесі відновлення та розвитку. Якщо минулого року ми фіксували нульовий показник стовідсоткової залученості, то цього разу маємо ліпшу ситуацію.
Без зміни підходів ми ризикуємо отримати не нову якісну інфраструктуру, а старі проблеми в новому оздобленні.