Усі три школи Апостолового Криворізького району зруйнували російські обстріли ще влітку 2022-го. Діти понад два роки навчалися дистанційно. І лише на початку 2025-го вони отримали шанс повернутися до офлайн-занять — у підвалі будинку культури «Сучасник», який перетворили на освітній простір.
Наша команда ГО «Проти Корупції» здійснила моніторинговий візит і перевірила: що саме зробили, куди пішли гроші, наскільки простір доступний і чи відповідає він сучасним стандартам.
223 квадрати освіти
Підвал площею 223 м² тепер виглядає як невелика школа: кілька класів, вбиральня, меблі. Одночасно тут може навчатися до 150 дітей, зокрема учні Апостолівського ліцею №1.
«Частина ліцеїстів має змогу навчатися в Тимчасовому освітньому просторі, який знаходиться поруч», — зазначила директорка закладу, пані Людмила.
Крім освітнього простору, підвал використовують і для громади: тут поза межами навчального процесу апостолівці отримують консультації, беруть участь у тренінгах та інших заходах. Навіть під час моніторингу нам не вдалося роздивитися відремонтовані приміщення та ілюстрації: скрізь були активності для людей.
Укриття виглядає охайним і зручним. На його ремонт витратили понад 3,2 мільйона гривень. Будівельники вирівняли й пофарбували стіни та стелю, замінили двері, підвели опалення й освітлення, облаштували санвузли.
Фінансування забезпечив фонд savED разом із Фундацією Відкритого Суспільства (Братислава) та Фундацією Понтіс.
Прозорість під питанням
Громада знає про новий освітній простір — про це писали ЗМІ й міська рада. Але ключові документи лишаються закритими. Немає доступу до актів виконаних робіт, кошторису чи початкового договору.
Це означає, що ніхто з мешканців не може перевірити, чи не була завищеною вартість ресурсів, чи коректно оцінили обсяги робіт підрядника.
Ще одна проблема — ймовірна відсутність конкуренції. Втім, знаючи специфіку проведення процедур закупівель, можемо думати, що підрядника обирали за тендером. А от думку мешканців на етапі підготовки, ймовірно, не врахували — інформації про це немає.
Безбар’єрність лише «наполовину»
Важливо, що простір частково пристосували для маломобільних груп. Коридори широкі, у вбиральні передбачене спеціальне місце, ходити на кріслі колісному у приміщенням можна.
Але проблеми залишилися:
— спуск до укриття досі тільки сходами;
— у вбиральні — один поручень і поріг;
— вимикачі зависокі;
— немає табличок зі шрифтом Брайля.
Тож люди з інвалідністю не отримають повноцінного доступу. Однак один із входів можна зробити безбарʼєрним: він широкий та може вмістити, наприклад, похилу платформу для маломобільних людей.
Є припущення, що якби одразу врахували потреби всіх людей і спитали їх, приміщення, можливо, зробили б доступнішим, тим паче апостолівці там є щодня.
Енергоефективність: плюс у скарбничку
Тут ситуація краща. Підвал обладнали вентиляцією, LED-лампами та аварійними світильниками. Опалення дозволяє користуватися приміщенням протягом року. Це сучасні рішення, які зменшують витрати громади й підвищують комфорт.
Висновки
Апостолове отримало простір, де діти можуть навчатися безпечно. Але історія «Сучасника» нагадує: відбудова — це не тільки про ремонт і меблі.
Громада має право знати, як витрачають кошти, а люди з інвалідністю — отримати рівний доступ до освіти та послуг. Наш моніторинг показує: відбудова має поєднувати прозорість, інклюзивність і сучасні рішення. Лише так ми зможемо говорити не про тимчасові ремонти, а про стійкі зміни в громадах.
Маєте пропозиції щодо моніторингу, або ж скарги щодо відбудови вказаних обʼєктів — пишіть нам або партнерам.
Контакти:
Великий Портал Відновлення – BRP .
ГО «Проти Корупції»:
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Безпечна відбудова: громадський контроль соціальної інфраструктури у Криворізькому районі», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
