«Відбудова Криворіжжя рухається, але її якість часто жертвують заради темпів», — до такого висновку дійшла ГО «Проти Корупції» після моніторингу 20 об’єктів соціальної інфраструктури у Криворізькому районі Дніпропетровської області.
Метою нашого моніторингового дослідження було не лише перевірити, як зроблено ремонт, а оцінити прозорість фінансування, енергоефективність, безбар’єрність і рівень участі громади.
Якість чи швидкість: компроміс, який дорого коштує
Моніторинг показав: 65% об’єктів у Криворізькому районі відбудували вчасно, але часто якість бажала кращого. Поспіх у реалізації призводить до типових проблем, які потім обходяться громадам додатковими ремонтами.
Приклад — Апостолівський ліцей №3. Ми зафіксували неякісне виконання окремих робіт: оголені електричні дроти звисають зі стелі; після сильної зливи в одному з приміщень потекла стеля, що свідчить про неякісне відновлення покрівлі; в одному з кутів кімнати плитка укладена неналежним чином, наявні щілини.
Бачили й інші «факапи» відбудови: у 2023 році швиденько облаштували укриття в Камʼянській гімназії Софіївської громади. Особливого ремонту вирішили не робити, але він потрібен: два запасні виходи ведуть буквально внікуди. Вони змайстровані сходами до не закладених (!) вікон, на що звертали ДСНС. Закласти вікна піском, мовляв, не встигли, але це небезпечно.
Безбар’єрність: стандарт, який усе ще «для звіту»
Лише 5% об’єктів у Криворізькому районі повністю відповідають вимогам безбар’єрності. Ще 55% — частково адаптовані, а 40% залишаються недоступними для маломобільних груп населення (далі — МГН). Ці дані хоч і невтішні, але кращі, ніж ті, які ми отримали в межах попереднього проєкту моніторингу відбудови Миколаївщини.
Найкраще враховували вимоги безбар’єрності в Апостолівській та Гречаноподівській громадах. Тимчасовий освітній простір в Апостоловому — найуспішніший приклад. Це нова модульна будівля, де благодійники врахували майже все для доступу маломобільних людей, але не подбав про людей з порушеннями зору: в приміщенні немає тактильної навігації. Натомість Апостолівський будинок культури — недоступний, хоча у його відбудові допомагали ті ж самі благодійники.
Заклади освіти та будинок культури в Гречаноподівській громаді — скрізь є безбарʼєрні входи, проте є деякі недоліки. До прикладу, підіймач для МГН в Степівському дитсадку наполовину перекритий дверима. Зеленодольська громада теж порадувала досягненнями: повністю доступною та якісною відбудовою можна вважати відбудову Зеленодольського центру первинної меддопомоги.
Не можемо не згадати й Софіївську громаду: там є (не) комічна ситуація щодо безбарʼєрності. Всередині Софіївського ліцею та укриття присутня безбарʼєрність, яка перекреслена недоступними входами до будівлі.
Наші спостереження підтверджують: громади почали розуміти важливість забезпечення потребами маломобільних людей. Все рідше ми під час моніторингових виїздів чуємо від керівників/-ць закладів фразу «а навіщо нам та безбарʼєрність?». Якщо говорити про керуючі органи, наприклад представниця Гречаноподівського відділу освіти зазначила, що виникає проблема на етапі проєктування. Саме проєктанти не враховують повністю всі вимоги, а їхня громада, мовляв, розуміє вагомість безбарʼєрності.
Енергоефективність: чи скрізь є економія ресурсів громади?
65% об’єктів району можна вважати енергоефективними, ще 35% — частково. Найкращі результати — там, де громада або донори контролювали вибір матеріалів.
Найгіршим прикладом є ремонт протирадіаційного укриття в Широківській лікарні коштом громади. Там відсутня система вентиляції й інші елементи енергоефективності. Стіни не утеплені, а вхідні двері деформовані, що дискредитує статус ПРУ. Немає й інформаційної таблички з контактами — ще один, але не останній недолік.
Хорошим прикладами є проєкти, де комплексно допомагали міжнародні організації. Знову ж таки, тут виграє Зеленодольськ, де у Зеленодольському центрі меддопомоги є власна котельня та сонячна електростанція, а Центр активності громадян має зарядну станцію. Це при тому, що є інші енергозберігаючі рішення.
Такі приклади показують: якщо громади враховують стандарти енергоефективності, то мають всі шанси бути енергонезалежними та навіть економити кошти на електроенергії. Не вони всі спроможні, але докласти зусиль можна.
Фінансування: про підтримку від донорів і відсутність звітності
Моніторинг 20 об’єктів Криворізького району показав, що 45% об’єктів не отримували допомоги від міжнародних партнерів, 25% — співфінансувались і лише 20% — профінансовано повністю.
Саме там, де була міжнародна допомога, часто відсутня деяка інформація, зокрема що стосується планування відбудови. Якщо часто тендери можна знайти на відкритих онлайн-платформах, то про кошториси, акти виконаних робіт чи інше годі й мріяти.
Дійсно, бачимо, що організації перед тим, як заходити з ремонтом, іноді публікують лише тендери у себе на сайтах та платформі «Громадський Простір». Ключове слово «іноді». Така ситуація, наприклад, в Апостолівській громаді: ми не знайшли у відкритому доступі практично нічого про проєкти відбудов. Але ж як платники податків та донори дізнаються про використання коштів? Питання поки що відкрите.
В таких випадках може бути корисним онлайн-ресурс, а саме Big Recovery Portal. Там працює громадський контроль — тут можна запитати про відбудову та навпаки — дати інформацію. А ще можна питати ЗМІ, коли людям складно знайти потрібну інформацію. Наприклад, у Гречаноподівській громаді люди питали на що пішли кошти під час ремонту будинку культури.
Участь громади: коли люди — частина процесу
Найбільш показовий індикатор — 85% об’єктів відновлювались без участі громади. І лише 10% демонструють реальну залученість мешканців.
Як робити ремонти та облаштовувати приміщення часто визначають не громадськість та користувачі тих чи інших закладів. Під час моніторингових виїздів практично скрізь чуємо, що керівники/-ці надавали перелік потреб для відбудови тих чи інших обʼєктів. Не скрізь вони вказують на доцільність, наприклад, маркування першої та останньої сходинки. Підрядники чомусь теж про таку вимогу забувають.
Це стосується як відбудови за міжнародні, так і бюджетні кошти. Змістовної відповіді про те, чи питали людей навіть у визначенні першочерговості відбудови — не було.
Лише в Зеленодольській громаді нам секретар міської ради, пані Ольга, розповідала, що думку людей питають часто. В межах Програми USAID DOBRE громада досліджувала пріоритети людей, а в Гречаноподівській питають як зробити громаду безбарʼєрною. Щоправда, про оцінку громадської думки на етапі підготовки проєкту даних немає. Власне, їх не було й в інших громадах.
Висновки експертів/-ок ГО «Проти Корупції»: час змінювати підхід до відбудови
Моніторинг ГО «Проти Корупції» показав: громади Криворізького району рухаються у більш-менш правильному напрямку, але темп часто переважає над якістю. Після чотирьох років активної відбудови в умовах війни стає очевидно — потрібен системний, не «пожежний» підхід.
По-перше, планування має починатися з людей, а не з кошторисів. Без реальної участі громади неможливо визначити, що справді потрібно відновлювати першочергово. Так само важливо визначати як саме варто виконувати ремонти/будівництва.
По-друге, прозорість фінансування залишається проблемною. Навіть за міжнародної підтримки звіти й деталі робіт часто залишаються поза публічним доступом. Локальним організаціям варто задуматися про це, адже можуть бути ризики неефективного використання коштів.
По-третє, безбар’єрність і енергоефективність мають стати базовими стандартами, а не опцією «за бажанням». Криворіжжя вже має позитивні приклади — як у Зеленодольській чи Гречаноподівській громадах. Але таких кейсів поки що замало, аби говорити про системну зміну.
І нарешті — обізнаність у стандартах та нормах відбудови. Якщо саме на етапі планування відбудови «випадає» та цеглина, то громаді це виливається в «копійочку». Як проєктанти вирішать, так і робляться ремонти, але тут мають в гру вступати всі стейкхолдери. Втім, починаючи з 2025 року дійсно краще ці вимоги враховуються. Ймовірно, що це супроводжується стратегічними документами України та зобовʼязаннями перед ЄС.
«Культура міжнародних стандартів та підходу до відбудови за принципом «краще, ніж було» лише зараз посилюється — підсумовує команда ГО «Проти Корупції». — Кожен обʼєкт має бути безпечним, доступним і з чесним результатом».
Про всі кейси відбудови ГО «Проти Корупції» читайте за посиланням (спойлер: є і додаткові хороші історії моніторингу).
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Безпечна відбудова: громадський контроль соціальної інфраструктури у Криворізькому районі», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль витрат на відновлення», який реалізується за підтримки Європейського Союзу.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт «Контроль витрат на відновлення» впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
