Яка ситуація з впровадженням УПІ в громадахстаном на кінець 2025 року?
Аналітична перспектива: потенціал розвитку за наявності підтримки.
Інституційна спроможність не є фіксованим показником — вона змінюється під впливом зовнішніх ресурсів, навчання, прикладних кейсів і мережевої взаємодії. Багато громад, які перебувають у стані «мінімальної сформованості», можуть протягом короткого періоду перейти до вищого рівня, за умови наявності підтримки з боку держави, донорів або міжмуніципальних структур.
Наявність цифрової інфраструктури, стандартів оцінки та публічного звітування, які просуваються в рамках європейської інтеграції, створює системну основу для масштабування ефективних моделей, однак лише за наявності базової внутрішньої готовності громад.
Рекомендаційні орієнтири
У поточних умовах доцільно впроваджувати практичні інтервенції, орієнтовані на швидке підвищення спроможності громад шляхом точкових інституційних змін:
- грантова підтримка на створення або посилення інституцій (у т.ч. на зарплати фахівців, навчання, запуск цифрових інструментів);
- встановлення мінімального набору структур управління УПІ як нормативного стандарту для всіх громад;
- інтеграція цифрових платформ у щоденну операційну практику — як частину управлінських регламентів, а не паралельний інструмент;
- формування горизонтальних мереж громад, які вже мають інституційні напрацювання, для обміну досвідом, спільного навчання і методичної підтримки менш розвинених колег.
Публікацію створено ГО «Проти Корупції» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Проти Корупції» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.