«Відновлення та відбудова мають бути орієнтованими на людей і за участі людей». «Процеси комплексного відновлення мають визначатися за пріоритетами, в тому числі й людей». Такі формулювання можна зустріти ледь не в кожному матеріалі, присвяченому темі відновлення — зокрема й у статтях ГО «Проти Корупції». Але що вони означають на практиці? І що в процесі відновлення є найважливішим саме зараз? Спробуймо розібратися.
Як змінювалися людські пріоритети: від базового виживання до відновлення себе
У Новопетрівці Широківської громади є парк, зруйнований на 80%. Колись він був місцем зустрічей, відпочинку, дитячого сміху. У сусідній Березнегуватській громаді — дитяче містечко «Казка», яке раніше збирало сотні сімей, а нині там стоять аварійні, зношені каруселі.
І ось мешканці, які пам’ятають часи, коли ці місця давали силу й відчуття нормальності, приходять на стратегічні або фасилітовані сесії — і перше, про що говорять, це саме потреба у відновленні таких просторів. Раніше вони туди «втікали» від буднів, приходили з сім’єю, відновлювали ресурси. А вже потім у розмові звучить про болючі, але паралельні теми: дороги, водогін, школу, втрату роботи близьких.
І ось що цікаво: соціологічні дослідження ГО «Проти Корупції» у 2023–2024 роках фіксували, що найчастіше люди спершу говорили саме про останні теми — базові. Але вже у 2025–2026 роках на перший план вийшла нова тема — простори для емоційного відновлення.
Чому це відбувається? Тому що людські пріоритети змінюються не випадково — вони відображають етап, у якому перебуває громада. Коли життя тримається на мінімальній функціональності, найважливіше — забезпечити базові речі. Але щойно хоча б частина цієї функціональності повертається, у людей активізується інша потреба — повернути себе як людину, а не лише «виживальця».
І це не другорядна історія. Навпаки: це ознака того, що громада рухається вперед. Навіть під час війни людям потрібно мати місця, де можна перезавантажити нервову систему, провести час із дітьми та відчути, що життя триває.
Очевидно, що такі місця напряму впливають на стійкість, на мотивацію, на бажання залишатися в громаді. І така думка підкріплюється ще одним спостереженням: люди, почувши про можливість відновлення таких місць, охоче долучалися до публічних обговорень.
Для розуміння контексту: команда ГО «Проти Корупції» разом із представниками/-цями влади обох громад Миколаївщини та її мешканцями зараз працює над розробкою інвестиційних проєктів та концепцій громадських просторів. Так от, публікації про це викликали неабиякий захват та інтерес мешканців: охоплення матеріалами часто перевищували показник 6000! Щоправда, дописи саме про плани щодо інвестиційних проєктів громад давали рівно вдвічі менше переглядів.
Скриншот: дані зі статистики переглядів дописів ГО «Проти Корупції»
Це може свідчити про те, що люди все ж надають перевагу іншому аспекту відновлення – тому, що зазвичай є другорядним.
Чому громадські простори — це теж інфраструктура
Привабливі для життя зони справді можуть стати важливим маркером якості життя — хоч і не єдиним, але суттєвим. Багато країн, які успішно утримують населення та створюють комфортні умови, мають спільну рису: інфраструктурне планування, зосереджене на людині.
Так приміром скандинавські країни мають інфраструктурне планування, яке фокусується на зелених зонах, комфорті та спільноті.
Фото: Artishot/Arkitekturfoto i Bergen. Громадський парк «Скаккеринген» в Норвегії.
Звісно, секрет збереження людей у цих державах не обмежується лише парками. Рівень життя там значно вищий. Але очевидно одне: простори для людей — це не «красиво мати», а частина стійкої, сучасної інфраструктури.
То що ж є найважливішим зараз?
Найголовніше для громад та України було і залишається — припинення війни та підтримка фронту. Відбудова інфраструктури, що теж важливо, вже триває. А от питання «що з людьми?» стоїть сьогодні особливо гостро. Чи буде для кого відновлювати все заавтра, через рік чи після війни?
І тут вже напрошується наступне питання: чи не надважливо зараз робити все, щоб зберегти населення? За прогнозами Інституту громадянського суспільства, у разі завершення війни 2026 року в межах території, підконтрольній Україні, проживатиме лише 29-30 млн осіб! Прогнози невтішні, тож певно варто зосередитися саме на кроках, які дозволять уникнути більшої демографічної, а значить і економічної криз.
Людям, на нашу думку, варто давати перспективи для комфортного життя. Не кожен чи кожна погодиться, що йому потрібна психологічна підтримка. Але з першим травневим теплом мешканці громад біжать до парків чи скверів, щоб видихнути після важкої зими, блекаутів та тривог. Тож чи не логічно паралельно з критично важливою стратегічною відбудовою розвивати й громадські місця, необхідні людям для відновлення?
Досвід ГО «Проти Корупції»
Фото: ГО «Проти Корупції»
Посилення інституційної спроможності громад — ще одна важлива частина відновлення, яка часто залишається непоміченою, але саме вона визначає сталість будь-яких рішень. Тому команда ГО «Проти Корупції» працює з громадами над опануванням проєктного менеджменту, налагодженням координації всередині влади, прозорими процесами та вмінням залучати ресурси. Це також про перехід від підходу «робимо за людей» до «створюємо разом із людьми». Публічні консультації, які зараз відбуваються у громадах, показують цю зміну: рішення формуються у відкритому діалозі та з урахуванням реальних потреб мешканців.
Фото: ГО «Проти Корупції»
На цьому підґрунті разом з органами місцевого самоврядування та мешканцями формуємо Єдині проєктні портфелі Березнегуватської та Широківської громад. Для цього, звісно ж, спочатку разом дослідили потреби та проблеми, аби сформувати перелік пріоритетних проєктів, який відображає бачення та довгострокові цілі громади. Серед них — інвестиційні проєкти й ті самі громадські простори, які люди спочатку візуалізували власноруч, а потім ми перетворили їх на сучасну концепцію. Це означає, що громада не просто повідомляє потребу, а бере активну участь у її формуванні.
Такі проєкти можуть бути цікавими й місцевим підприємцям: поруч із оновленими просторами може з’явитися новий бізнес (кава-поінти, майстерні, події). І тут ми з громадою врахували модель самоокупності або часткового покриття витрат на утримання парків через партнерський бізнес, різні механізми чи програми догляду, можливості співкерування простором громадою та місцевою владою (можливо навіть через залучення громадських бюджетів участі). Тобто ідеї мають мультиплікативний ефект: вони створюють середовище для людей, підтримують розвиток локальної економіки та зміцнюють спільноту, роблячи громаду більш привабливою для життя.
Важливе й інше: громади разом з мешканцями спочатку зможуть навчитися презентувати свої бачення створення простору, відстоювати пріоритети. А візуалізації та експертна підтримка ГО «Проти Корупції» допоможуть комунікувати ці ідеї. Першою платформою для залучення фінансування стане «Investor Day in Mykolaiv region: Bereznehuvate & Shyroke pitch day», яку ми організували щоб громади презентували свої інвестиційні проєкти інвесторам, та громадські — міжнародним донорам.
І тут вже є одразу відповідь на природне питання людей: звідки надходитимуть кошти на реалізацію цих ідей. Разом з громадами ми одразу готували перелік можливих джерел фінансування — від державних програм і донорської підтримки до партнерств із бізнесом. Навіть якщо не допоможуть партнери чи не буде очікуваного результату від подій, подібних до «Investor Day», то й самі люди зможуть за візуалізаціями створити для себе ті простори. А це приналежність чи причетність до спільної справи, відповідальність, а значить і магніт для життя на Батьківщині.
Замість висновку
Участь людей у процесах відновлення, орієнтованого на самих людей, може стати ключем до збереження людського капіталу та потенціалу — а це, можливо, найважливіше завдання в умовах демографічної кризи. Бо чи захоче людина полишати місце (країну), яке зробила власними силами і яке дає відчуття комфорту та рідного дому? Питання риторичне.
Саме тому ГО «Проти Корупції» переконана: комплексна підтримка громад та її відновлення має включати три взаємопов’язані складові: інфраструктурну, економічну, соціальну. І всі вони повинні бути орієнтовані на головне: збереження людей та створення середовища, де хочеться залишатися.
Матеріал піготовлено ГО «Проти Корупції» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання, в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст матеріалу є відповідальністю ГО «Проти Корупції» та не обов’язково відображає позицію урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.